Виміри і рівні знакового процесу
Складовою частиною висловлювань є імена.
Ім’я — це слово або словосполучення, яке позначає будь-який предмет (об'єкт) або властивість предмета.
Імена бувають
1.одиничні або власні (Сократ, Шевченко, Юстініан),
2.загальні (людина, юрист, право),
3.конкретні (книга, автомобіль, злочинець),
4.абстрактні (доброта, дієздатність, законність),
5.нульові (Кентавр, Зевс, Перун).
Слово "термін" (гр. - межа, кінець, границя) має два значення:
а) у широкому значенні "термін" — це слово чи словосполучення, які позначають реальний або абстрактний предмет. У цьому випадку слово "термін" збігається за смислом із "ім'ям", тобто "термін" означає те ж, що й "ім'я". У вузькому значенні „термін” — це слово або словосполучення, що введені в науку для позначення предметів, явищ, процесів, які вивчає наука, або для побудови наукової теорії відповідно з певними правилами введення наукових термінів. Наукові терміни специфічні за своїм смислом. Сукупність термінів, якими оперують вчені в галузі певної науки, називають науковою термінологією (математична термінологія, юридична термінологія).
б) у логіко-семантичному значенні "терміни" — це слова і словосполучення, які вводять до складу висловлювань і які поділяються на описові (дескриптивні) і логічні.
До дескриптивних термінів належать:
а)вирази, які називають або позначають емпіричний та абстрактний об'єкт. Вони мають назву "терм". Терм— це одиничні (власні) імена і загальні імена;
б)предикатний вираз (предикатор) — слово чи словосполучення, яке позначає властивості і якості предметів і відношення між предметами;
в)предметно-функціональні вирази, або предметні функтори-вирази, які позначають предметні функції і операції, до яких належать спеціальні математичні і логічні знаки, а також слова, як обсяг, вага, ріст, колір. До логічних термінів належать логічні зв'язки, логічні оператори, описові вирази, про які мова піде у відповідних розділах.
Слово "смисл" вживають у таких значеннях:
1)В повсякденній мові як синонім слова "значення".
2)Як зміст мовного виразу.
3)Як думка, що виражена в словах і словосполученнях.
4)Як мета (призначення) якоїсь події, вчинку (смисл життя, смисл навчання у вузі, тобто для чого людина живе, для чого вона вчиться у вузі).
Мовні вирази можуть мати прямий та переносний, широкий та вузький смисл, а залежно від контексту — філософський і релігійний, науковий і буденний, юридичний і політичний смисл.