ПІСЕННИЙ ГУМОР УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Де ж ти мене поховаєш, голубе сизенький?

-У рову, мила, у рову, мила,

У рову, йо-хо-хо, моя чорнобрива. 2р

-Що ти мені посадиш, милий мій, миленький

Що ти мені посадиш, голубе сизенький?

-Будяка, мила, будяка, мила,

Будяка, йо-хо-хо, моя чорнобрива. 2р

-Чим ти мене пом’янеш, милий мій, миленький,

Чим ти мене пом’янеш, голубе сизенький?

-Гарбузом, мила, гарбузом, мила,

Гарбузом, йо-хо-хо, моя чорнобрива 2р

2.4 Особливою різноманітністю тематики відзначаються жартівливі пісні про аномалії в інституції кумівства. Як правило, в куми запрошували найбажаніших друзів, нерідко колишніх коханих, з якими з різних причин не довелося побратися. То ж не дивно, що між кумом та кумою часто встановлювались особливо близькі відносини, які з погляду народної моралі все ж викликали заперечення, а отже й гумористичне висвітлення:

І УЧОРА У КУМИ

3. РОЛЬ ЖАРТІВЛИВОЇ ПІСНІ

Роль жартівливої пісні в художньому житті народу – найрізноманітніша. Ця пісня знайшла притулок в обрядах, в звичаях, танцях, вона прикрашає й повсякденне трудове життя народу. Фактично жартівлива пісня просочилась в усі куточки музичного життя народу. Вона існує як окремий сольний чи хоровий твір, пов’язана з деякими хороводами, що виконуються в рухові, та такими побутовими танцями, як метелиці, гопаки, козачки, коломийки тощо.

Окремі строфи жартівливих пісень використовуються в сюжетних танцях. Весілля, вечорниці, вулиці, досвітки і навіть дозвілля українця, як правило супроводжуються жартівливими піснями.

4. Бібліографічний список наукової літератури та

інших джерел.

М. С к у р а т і в с ь к и й, „Місяцелік”,1993 р

І. М а ж у р а, „Твори”, 1961 р

Л. Я щ е н к о, „Буковинські народні пісні”, 1963 р

Л. М а х н о в е ц ь, „Давній український гумор і сатира”, 1959 р