ПІСЕННИЙ ГУМОР УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Не одна дівчина, та й не одна мати

Хоче свою доньку за нього віддати. (2)

Поняття краси в народній естетиці органічно поєднане з поняттями працьовитості та справедливості. Якщо героям пісні бракує цих рис, якщо говориться про їх негативні риси, то їхні портретні характеристики даються в повній гармонії - теж негативними.

ОЙ НА ГОРІ НА МОГИЛІ

У багатьох піснях – діалогах важливим гумористичним прийомом є мимовільне самовикриття героя. Скажімо, з відповіді парубка дівчині, що кличе його на побачення, вимальовується гумористична постать неабиякого боягуза:

ТАМ ПІД ЛІСОМ, ДУБИНОЮ

Пісні такого характеру пронизані м’яким інтимним гумором, що прикрашає життя й вібрує бадьорим настроєм непереможної молоді.2.2 Жартівливі пісні щедро відобразили і сферу родинного побуту. Тільки зрідка оспівується в них ідилія сімейного життя, захоплення чоловіка жінкою чи навпаки. В переважній же більшості тематика їх присвячена різним смішним сторонам сімейних відносин:

ЗА РІЧКОЮ ГЕРАСИМ

2.3 Своєрідну групу жартівливих пісень становлять твори, що зображають життя старих, химери дідів та бабів. Різні колізії відносин і непорозумінь родинного життя, відтворені через постаті діда і баби, набирають ще яскравішої гумористичності й рельєфності:

ОЙ НА ДУБІ, НА ДУБОЧКУ ГОЛУБИ СИДІЛИ

Ой на дубі, на дубочку голуби сиділи.

Ой на дубі, на дубочку голуби сиділи.

- То достань, мила, то достань, мила, 2р

То достань, йо-хо-хо, моя чорнобрива.

-Я дістати не здужаю, милий мій, миленький,

Я дістати не здужаю, голубе сизенький.

-То вмирай, мила, то вмирай, мила, 2р

То вмирай, йо-хо-хо, моя чорнобрива.

-Я ж умерти не здужаю, милий мій, миленький,

Я ж умерти не здужаю, голубе сизенький.

-Я доб’ю, мила, я доб’ю, мила,

Я доб’ю, йо-хо-хо, моя чорнобрива. 2р

-Де ж ти мене поховаєш,милий мій миленький,