Життя і творчість Томаса Манна

МАНН (Mann), Томас

6 червня 1875 р. – 12 серпня 1955 р.

Нобелівська премія по літературі, 1929 р.

Німецький прозаїк і публіцист Томас Манн народився в стародавнім портовому місті Любеке, на півночі Німеччини. Його батько, Іоганн Генріх Манн, був заможним торговцем зерном і міським сенатором; його мати, уроджена Юліа да Сильва Брунс, жінка музично обдарована, була родом із Бразилії, з родини німецького переселенця-плантатора і його дружини-креолки. Можливо, через змішане походження в М. сполучалися риси півничанина-європейця з його буржуазною обґрунтованістю, емоційною стриманістю і повагою до людської особистості і жителя півдня з його чуттєвістю, живим розумом і пристрастю до мистецтва. Це суперечливе змішання північних і південних рис, прихильності до буржуазних цінностей і естетизму зіграло важливу роль у житті і творчості М.

Манн повинний був одержати в спадщину сімейне підприємство по торгівлі зерном, але після передчасної кончини батька в 1891 р. підприємство було ліквідовано, і Томас закінчив школу, як він згодом виразився, «досить безславно».

Коли юнаку було 16 років, родина Манн переїхала в Мюнхен, у ті роки – як, утім, і тепер – великий інтелектуальний і культурний центр. У Мюнхені Томас якийсь час працює в страховій компанії і займається журналістикою, збираючи стати письменником за прикладом свого старшого брата Генріха. Незабаром М. улаштовується редактором у сатиричний щотижневик «Сімпліциссімус» («Simplizissimus»), починає і сам писати розповіді, що надалі ввійшли в збірник «Маленький пан Фрідеман» («Der Kline Herr Fridemann», 1898). Як і в більш пізніх своїх добутках, у цих розповідях М. з іронічної й у той же час досить смутною інтонацією зображує боязкого, бентежного «сучасного» художника, що б'ється в пошуках сенсу життя. Крім того, у цих розповідях протягає тяга М. до міцності буржуазного існування, що надить своєю неприступністю його героїв-художників.

Своїм першим же літературним здобутком "Будденброки" (1901) Манн ввійшов у число великих художників слова. У романі відтворена історія буржуазної родини протягом чотирьох поколінь - знаходження величі і занепад стародавнього бюргерського роду. Письменник просліджує долю роду аж до найглибшої буржуазної кризи, що він сам навіч спостерігає навколо.

Критики відзначають особливий зміст, вкладений письменником у поняття б ю р г е р с т в о.

Томас Манн багато писав про велику бюргерську культуру, говорив, що тепер вона профанується, особливо згубно на неї впливає масова культура Америки. Епоху імперіалізму він називав епохою кризи бюргерства. У контексті добутків письменника слово "бюргерство" дуже близьке за значенням словам "шляхетність" і "інтелігентність". Письменник вважав, що російська література уважно аналізує внутрішню інтелігентність, людську шляхетність, що більш високої людяності, чим у російській літературі, "не було ніде і ніколи".

Найяскравішим представником бюргерської культури Манн вважав великого Ґете.

Стихія бюргерства була всепоглинаючою людською і письменницькою пристрастю Т. Манна. Його інтереси до психоаналізу, романтизму, навіть до мистецтва і музики були частками моментами на тлі його служіння бюргерству. Бюргерство - основна тема його творчості. І якщо часом у його творчості бюргер і художник вступали між собою в конфлікт, остання правда для Т. Манна була на боці бюргера, справжньої інтелігентності.

Роман "Чарівна гора" (1925) вважається одним із самих значних і складних добутків німецької літератури ХХ століття. Це своєрідна енциклопедія декадансу, його осуд і винесення смертельного діагнозу кращим знавцем цієї хвороби.

Дослідник Р. Фаєзі називає "Чарівну гору" новою "Одіссеєю" зі своїми Сциллою і Харибдою, зі своєю Цірцєю в особі Клавдії Шоша, зі сходженням у "царство мертвих". Це "Одіссея" духовних, а не географічних пригод, ця мандрівка у світі ідеологічних суперечок, конфліктів і концепцій буржуазної філософії ХХ століття. Головному герою Гансу Касторпу протипоказані декаданс і смерть, він з огидою відкидає фрейдизм. "Чарівна гора" - це місце, де раніш, ніж у низині, згустилася нова духовна атмосфера, центром якої стає Ганс.