СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ І.О.БУНІНА У ШКОЛІ

Все це дозволяє на наступному уроці проаналізувати текст новели, як явище мистецтва, уникаючи несумісного з бунінським текстом моралізаторства. А після завершення на другому уроці аналізу тексту залишається час, необхідний для узагальнення та систематизації засвоєного навчального матеріалу, усвідомлення специфіки розвитку реалізму ХХ ст. у контексті світового літературного процесу в цілому, в рідній літературі зокрема.

Урок вважаємо за доцільне розпочати з актуалізації опорних знань. Це сприяє засвоєнню нової навчальної теми у контексті літературного процесу початку ХХ ст. Актуалізація опорних знань проводиться у формі бесіди. Учням пропонується відповісти на наступні питання:

1. Назвіть специфічні риси літератури ХХ ст. Що обумовило їхнє формування?

2. У чому полягають особливості літературного процесу ХХ ст.? Які кардинально відмінні за естетичними принципами літературні напрями визначали розвиток літератури цієї доби?

3. Чим відрізняється специфіка літературного процесу ХХ ст. від попередньої літературної доби? Який з літературних напрямів визначав характер літературної епохи ХІХ ст.?

4. Твори яких письменників-реалістів ХІХ ст. ми вивчали у минулому році? У якому літературному роді, в якому з жанрів цей напрям досяг свого найвищого розвитку? В якій національній літературі(ах) реалізм ХІХ ст. відзначався особливою глибиною психологізму та філософської думки?

На етапі мотивації навчальної діяльності, повідомлення теми, мети, задач уроку вчитель пояснює учням, що формування уявлення про літературу ХХ ст. доцільно розпочати зі знайомства із специфікою реалізму цієї літературної доби на двох наступних уроках. З’ясовувати різницю між реалізмом ХІХ та ХХ ст. ст. учням пропонується на уроках вивчення творчості, усвідомлення особливостей поетики останнього з російських письменників-класиків, першого з російських письменників лауреата Нобелевської премії Івана Олексійовича Буніна.

Після повідомлення теми, мети, задач уроку етап сприйняття та усвідомлення нових знань розпочинається словом учителя. Він поділиться своїми враженнями, етапами власного становлення як читача творів І.О.Буніна (частіше за все процес цей має певні складності). Ця форма роботи у практичній діяльності дозволяє досягти атмосфери відвер¬тості, учні усвідомлюють, наскільки складна робота на них чекає: доведеться засвоїти нові способи сприйняття та аналізу твору. Водночас учитель їх запевнює у доброзичливому ставленні, обіцяє підтримати у цій нелегкій справі.

Наступна форма роботи на уроці – виразне читання вчителем та аналіз вірша І.О.Буніна "Самотність". Вірш читати краще мовою оригіналу. Учитель пояснює, що І.О.Бунін увійшов у літературу спочатку як поет, згодом здобув визнання як найтонший лірик у прозі, тому збагнути специфіку його прози поза розумінням визначальних рис його поезії не є можливим. Перед прослуховуванням вірша учням пропонується замислитися над тим, у якому настрої перебуває ліричний герой поезії, який стан душі відбито у творі.

Читання вірша триває менше двох хвилин. Учні одразу безпомилково визначають настрій, що змальовано у творі: пригнічений, сумний. Душевний стан визначається трохи складніше в одних класах, одразу – в інших.

Аналіз ліричного твору здійснюємо шляхом проблемно-пошукової бесіди:

1. Завдяки яким зображувально-виражальним засобам ви відчули настрій та стан душі героя?

Описується осінь, дощ. Герой хоче купити собаку, бо йому самотньо.

2. У вірші жодного разу не згадується про пору року, а ви впевнено стверджуєте, що описано осінь. Поясніть, чому ви прийшли до такого висновку.

Описано дощові дні, стає холодно. Декілька разів повторюється, що життя завмерло до весни, а завмирає життя саме восени.