Вільям Шекспір
Важливою проблемою для Шекспіра є проблема людського характеру. У центрі сюжету більшості драм Шекспіра стоїть особистість, яка розкривається в боротьбі, що відбувається у сьогоденні. Шекспір не дає передісторії своїх героїв.
2.3. Народність у творчості Шекспіра.
Шекспір передав національний колорит англійської дійсності, характер англійської народної культури. Ніхто до нього не міг зобразити хід самої історії, показати різні шари суспільства в єдиній динамічній системі.Шекспір зобразив у своїх утворах переломний характер епохи, драматичну боротьбу між старим і новим. У його творах відбився рух історії в її трагічних протиріччях.
Народна трагедія Шекспіра спирається на сюжетний матеріал історії і легенди, у яких відбитий героїчний стан світу. Але на цьому легендарному й історичному матеріалі Шекспір висував гострі сучасні проблеми. Для великих трагедій Шекспіра характерний "тираноборческий" пафос.
У трагедіях на античні теми Шекспір гостро ставив політичні проблеми, виразив своє відношення до республіканської і монархічної форм правління. У цих трагедіях Шекспір показав значення народу в політичній боротьбі, із грізною силою якою вважатися правителі.
Народність Шекспіра в тому, що він жив інтересами свого часу, був вірний ідеалам гуманізму, втілював у своїх творах етичний початок, черпав образи зі скарбниці народної творчості, зображував героїв на широкому народному фоні. У творчості Шекспіра - джерела розвитку драми, лірики і роману нового часу.
Народний характер драматургії Шекспіра визначаться також мовою. Шекспір використовував багатство розмовної мови жителів Лондона, додав словам нові відтінки, новий зміст. Жива народна мова героїв шекспірівських п'єс насичена каламбурами. Образність мови в п'єсах Шекспіра досягається частим уживанням точних, мальовничих порівнянь і метафор.
Мова Шекспіра ідіоматична і афористична. Багато шекспірівських виразів стали крилатими фразами.
3. Шекспір − Драматург епохи Відродження.
3.1. П'єса на усі століття.
Трагедія Шекспіра «Гамлет, принц датський» найбільш знаменита з п'єс англійського драматурга. На думку багатьох високо авторитетних цінителів мистецтва, це одне із самих глибокодумних творінь людського генія, велика філософська трагедія.
Вона стосується найважливіших питань життя і смерті, що не можуть не хвилювати жодної людини. Шекспір-мислитель з'являється в цьому творі у весь свій гігантський зріст. Питання, що ставить трагедія, мають воістину загальнолюдське значення. Недарма на різних етапах розвитку людської думки люди зверталися до «Гамлета», шукаючи в ньому підтвердження поглядів на життя і світовий порядок.
Однак «Гамлет» приваблює не тільки тих, хто схильний міркувати про сенс життя взагалі. Твір Шекспіра ставить гострі моральні проблеми, що мають аж ніяк не відвернений характер. Ситуації трагедії й особливо думки і переживання її героя глибоко зачіпають душі читачів і глядачів.
Як істинно художній твір, «Гамлет» приваблює багато поколінь людей. Міняється життя, виникають нові інтереси і поняття, а кожне нове покоління знаходить у трагедії щось близьке собі. Сила трагедії підтверджується не тільки її популярністю у читачів, але і тим, що от уже майже чотири сторіччя вона займає одне з перших, якщо не найперше місце в репертуарі театрів країн західної цивілізації, а тепер завойовує і сцени театрів інших культур. Постановки трагедії незмінно приваблюють глядачів, а мрія кожного актора — виконати роль героя цієї трагедії. Популярності «Гамлета» в останні десятиліття багато сприяла екранізація його в кіно і покази на телебаченні.
Чуттєвих і вдумливих читачів хвилюють долі багатьох літературних героїв і героїнь. Їм співчувають, їх шкодують, радуються з ними, але між читачами і глядачами завжди залишається деяка відстань, що відокремлює їх від симпатичних і прекрасних героїв, створених письменниками. Гамлет же входить у наші душі.