СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ВЗІРЕЦЬ ВАЖКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ І ЖИТТЄВОЇ ДОЛІ
1 вересня поет виїхав з Пе¬тербурга до Ялти, куди він з великими труднощами дістав призначення на посаду міського лікаря.
Праця міського лікаря, до якої Руданський при¬ступив восени 1861 р., була вкрай виснажлива.Чесно і самовіддано пропрацював Руданський на скромній посаді міського лікаря Ялти, багато зробив¬ши в справі охорони здоров'я простого народу. Ця його праця, яка нерідко вимагала справжньої мужності, так і не дістала визнання й оцінки з боку сильних світу цього. Під час епідемії холери Руданський тяжко за¬хворів і 3 травня 1873 р. помер.
Творча спадщина Руданського велика і багатогран¬на, він активно заявив себе у всіх без винятку поетич¬них жанрах, але з найбільшою повнотою його талант розкрився у ліриці і гумористиці.
Але зв'язок лірики Руданського з пісенним жанром не був тільки зовнішнім, він глибоко сягав своїм корінням до народнопісенної творчості. Руданський як поет органічно виріс з українського фольклору. Тому «пісенність» його лірики — не тільки особливість її форми, а й внутрішня, змістова якість. Своєрідність творчої манери поета як лірика полягає в тому, що він не вдавався до стилізації під народну творчість, а творив, виходячи з її естетичних принципів, нові, своєрідні й оригінальні художні якості.
Руданський розпочинав свою поетичну творчість як пісняр. Перші його ліричні твори, написані ще в Кам'янці-Подільському («Сиротина я безродний», «Ти не моя», «Мене забудь», «Пісня» («Не дивуйтесь, добрі люди»), як своєю формою так і змістом, це ти¬пові пісні, в яких виразно проступає народнопоетична основа.
Творча спадщина Руданського велика і багатогран¬на, він активно заявив себе у всіх без винятку поетич¬них жанрах, але з найбільшою повнотою його талант розкрився у ліриці і гумористиці.
Але зв'язок лірики Руданського з пісенним жанром не був тільки зовнішнім, він глибоко сягав своїм корінням до народнопісенної творчості. Руданський як поет органічно виріс з українського фольклору. Тому «пісенність» його лірики — не тільки особливість її форми, а й внутрішня, змістова якість. Своєрідність творчої манери поета як лірика полягав в тому, що він не вдавався до стилізації під народну творчість, а творив, виходячи з її естетичних принципів, нові, своєрідні й оригінальні художні якості.
Руданський розпочинав свою поетичну творчість як пісняр. Перші його ліричні твори, написані ще в Кам'янці-Подільському («Сиротина я безродний», «Ти не моя», «Мене забудь», «Пісня» («Не дивуйтесь, добрі люди»), як своєю формою так і змістом, це ти¬пові пісні, в яких виразно проступає народнопоетична основа.
Ще виразнішою е народнопісенна основа у творах, написаних уже в Петербурзі, тобто після 1855 р. («По¬вій, вітре, на Вкраїну», «Голубонько-дівчинонько», «Козаче-голубче», «Ой вийду я у садочок»).
Однак сумні мотиви, що ними переважно пройнята інтимна лірика Руданського, не були виявом занепадницьких настроїв поета, як не були вони й даниною «законам» пісенного жанру, їхнє безпосереднє дже¬рело — вкрай тяжкі обставини особистого життя пое¬та, його важка хвороба. Про це говорить уже хоч би те, що в ліриці петербурзького періоду з'являються твори лірико-гумористичного плану, в яких автор, роз¬повідаючи про складні і драматичні життєві обстави¬ни, здатен освітити їх іронічним поглядом і тим самим нібито піднестися над ними. До таких, зокрема, мож¬на віднести вірш-посланіе «Не знаєш ти горя», відомий в посмертній публікації під назвою «До дядька Прохора-коваля». Основна тема твору — нужденне життя бідного студента, який змушений, не маючи ніякої підтримки збоку, так само тяжко «кувати» свою долю в науці, як дядько Прохор кує залізну штабу.
На прикладі цих двох творів можна помітити, як в ліричній манері Руданського пробивається хумор, який згодом стане провідним у його творчості.
Ще більш показовими в цьому плані є поезії «По¬люби мене» та «Богдай тебе», які з формального боку досить осібно стоять у ліриці поета.
Своєрідний ліричний план характерний для поезії «Могила» («Над могилою» — в іншій редакції). Традиційно її розглядали як твір, де поет ідеалізував ста¬ровину, виступав як наслідувач ранніх романтиків.