Чортків - дорогами тисячоліть

причину і потребу створення НРУ, закликав присутніх вступати в

організацію. 28 листопада на засіданні ради НРУ було обрано

головою районної організації - О.Степаненка, заступниками —

Р.Басарабу та В. Мармуса.

ПРО УПА

Перші відділи УПА прибули у наш район з Волині в середині 1943 року. Тоді ж у нас створилася перша сотня УПА під командуванням Петра Хамчука - Бистрого.

У серпні 1942 року було вчинено атентат на начальника німецької кримінальної поліції в його кабінеті по вулиці Зеленій, а в 1943 році на заступника начальника тюрми. У серпні 1942 року біля військко¬мату гестапо розстріляло 20 заручників з тюрми. 27 листопада того ж року розстріляно 52 в'язні біля Ягільниці. а потім ще 10 патріотів біля тюрми.

Навесні 1944 року в УПА вступило понад 800 наших краян. Вони влилися в курінь "Сірі вовки'" (Бистрого), курінь "Подільський" (другого Бистрого - Ярослава Білецького). Були створені сотні Полтави (Євген Драбинястий). Чорного (Василь Баган), кущові відділи Дніпра, Чари, спецбоївки Жука. Нечая. Омелька та інші. У курені "Сірі вовки" досвідченими і загартованими в боях з більшовицькими і фашистськими окупантами проявили себе сотники Голуб. Хмель, Сич; у курені "Подільському" - Грім, Могила, Костенко. Можна навести сотні прикладів відваги та мужності цих прекрасних українських патріотів. Ось деякі з них.

12 квітня 1945 року сотня Сича вела бій у лісі Галілея біля села Сосулівки з двома сотнями енкаведиатів. Втрати ворогів: 30 вбитими, понад 80 поранених. Втрати повстанців: 6 вбитими і 6 пораненими.

12 листопада 1945 року сотня Чорного здійснила напад на тодішній районний центр Пробіжну. В результаті було спалено райком партії, райвиконком, військкомат і ще деякі важливі для совітів об'єкти.

Слід зазначити, що повстанці рятували населення від фізичного знищення та від голодомору навесні 1947 року. Та у виснажливих, нерівних боях вони понесли великі втрати. На Чортківщині в боях загинуло понад 1800 патріотів, серед яких зв'язкові, розвідники, медичні працівники, станичні. Понад 600 повстанців було взято в полон і засуджено до тривалого ув'язнення. Найбільше пішло в УПА з сіл Великі Чорнокінці (62), Стара Ягільниця (50), Біла, Полівці і Кривеньке ( по 40), Джурин (33) і т.д.

Своє життя за волю України віддали Микола Маланчук (Оріх) з Бичківців, Микола Письменний (Старий) з Косова, Мирослав Цинцар (Довбуш) з Чорткова, Петро Антонишин (Дон) з Тарнавки, Василь Градовий (Вихор) із Звиняча, Софія Мацьків (Діброва) з Пробіжної, Емілія Бзова (Юрчик) з Криволуки та багато-багато інших.

Дорогою ціною здобута наша незалежність. Тому не маємо права її втрачати. Мусимо долати міжусобиці, розбрат, політичні амбіції, міжконфесійні конфлікти, аби знову не повторити гіркі уроки нашої історії.

ХВИЛЯ МОРАЛЬНОГО ТА ДУХОВНОГО ПІДНЕСЕННЯУ січні 1973 року в нашому місті сталася подія, яка примусила здригнутися не лише репресивні органи Чорткова і Тернополя, а й Києва і навіть Москви.

У ніч на 22 січня над Чортковом замайоріли синьо-жовті прапори і було розклеєно листівки патріотичного змісту. Якщо до цього часу траплялися випадки, коли прапори піднімалися поодиноко, то 22.01.1973 року їх здійнялося у вись аж чотири, до яких додалися розклеєні великоформатні листівки. У той час минув рік, коли в Україні і 2 січня 1972 року пройшли масові арешти інакодумців -понад 200 осіб. Населення було обплутане густою мережею провокаторів, нишпорок, донощиків. Саме у цей час Чортків "вибухнув" прапорами синьо-жовтого кольору та листівками такого змісту: "Хай живе вільна Україна!". '"Ганьба політиці русифікації!". "Хай живе зростаючий український патріотизм!". "Свободу українським патріотам!".