Деякі правові та соціально-економічні аспекти запровадження страхової медицини

- втілення в соціальну практику політики пріоритетного розвитку медицини і охорони здоров'я;

- чітке визначення правового статусу громадянина о системі охорони здоров'я ;

- зміни принципів виділення коштів, що повинні розподілятися за нормативом на одного жителя;

- створення страхової системи фінансування охорони здоров'я;

- роздержавлення монопольне існуючої державної системи охорони здоров'я та створення медичних закладів різних форм власності;

- функціонування системи медичної допомоги на засадах вільного вибору громадянином форми та способів медичного забезпечення;

- забезпечення першочергової уваги проблемам організації первинної медико-

санітарної допомоги населенню та охороні навколишнього середовища;

- встановлення принципу залежності зарплати медпрацівників від кількості і

якості медичних послуг та створення системи правового, економічною та

громадського контролю за якістю медичної допомоги, а також введення

відповідних санкцій за її не якісне надання.

Медичне страхування має бути складовою частиною системи медичного обслуговування і функціонувати разом з платною і безоплатною медициною. Законодавчою базою розпитку медичного страхування має бути прийнятий у березні 1996 року Закон "Про страхування" та прийняті у січні 1998 року "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".Саме поетапне впровадження страхової медицини має стати основою для подолання кризи у медичній галузі і забезпечити формування адаптованої до ринкової економіки принципово нової правової, соціально-економічної, фінансової та організаційної системи взаємовідносин між надавачами та отримувачами медичних послуг, яка побудована на взаємній відповідальності сторін» системі підтримки (в т.ч. і фінансової) та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що в Україні вже розпочате впровадження системи медичного страхування рядом страхових компаній, з 1997 року запроваджено обов'язкове медичне страхування громадян, які приїздять на відпочинок до Криму.

Спеціальними рішеннями уряду запроваджено лише два види добровільного медичного страхування - на залізницях та іноземних громадян. Крім того, Указом Президента України від 14 листопада 2000 року запроваджено проведення експерименту щодо обов'язкового соціального медичного страхування в місті Києві та Київській області.

Проте ефективне запровадження медичного страхування неможливе без створення відповідної законодавчої бази. Саме таким має стати розроблений і прийнятий Верховною Радою України 17 січня 2002 року законопроект "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування". Він, на нашу думку, в існуючому варіанті мас. значні концептуальні недоліки і не може бути прийнятий Верховною Радою України як закон.

Найбільш суттєві:

- запроваджується загальнообов'язковий характер медичного страхування;

суперечить праву людини на вільний вибір системи медичного обслуговування. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 травня 2002 року зафіксував, що Конституція України "закріплює право кожного на медичне страхування, тобто не обов'язкове, а добровільне медичне страхування громадян", а стягнення "платежів (внесків), з громадян у системі державного медичного страхування не відповідатиме конституційному положенню, що тлумачиться, оскільки буде однією з форм оплати за наданням їм допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров'я".