Сутність і функції страхування

Існує також тісний взаємозв'язок між страховою і кредитною дія¬льністю. Населення багатьох країн надає перевагу заощадженню своїх коштів через страхові компанії, укладаючи з ними договори на страхування життя та здоров'я. До продажу страхових полісів не¬рідко залучаються й банки.

Завдяки страхуванню акумулюються великі кошти, які до на¬стання страхових випадків використовуються передусім як дже¬рело кредитних ресурсів. Страхові поліси можуть бути гарантія¬ми повернення позик. Матеріальні цінності, що їх у разі кредитування банки приймають як заставу, мають бути застрахо¬вані. Отже, існує тісний взаємозв'язок між страхуванням і креди¬том. Але це не дає підстав для ототожнення специфічних еконо¬мічних відносин, що становлять зміст страхування, з поняттям кредиту.

Останнім часом під впливом західної теорії вдаються до роз¬ширеного тлумачення фінансів, виокремлюючи 5 великих сфер їх функціонування: фінанси державні, фінанси галузеві, кредит і грошовий обіг, ринок цінних паперів, страхування. Ця концепція надає фінансам широкого змісту, який виводить їх далеко за межі роз¬подільної категорії. У цьому контексті страхування стає на один рівень із кредитом, державними фінансами, фінансами галузей, фондовим ринком.

У світовій практиці страхові послуги як об'єкт специфічних відносин, що становлять зміст страхування, розглядаються як складова фінансових послуг. Так, у п. 5 Додатка з фінансових по¬слуг до ухваленої 15 квітня 1994 року Генеральної угоди з торгі¬влі послугами зазначено: «Фінансові послуги охоплюють страхо¬ві послуги і ті, що, належать до страхових, а також усі банківські та інші фінансові послуги (крім страхування)». З цього визначення випливає також, що страху¬вання, як і кредит та цінні папери, є складовою ланкою фінансів у їх широкому розумінні. Такий підхід підвищує можливості ак¬тивнішого і водночас ефективнішого застосування кожної із за¬значених ланок у складному механізмі ринкової економіки.

З урахуванням наведених аргументів слід підходити й до визна¬чення та характеристики функцій страхування, які в сукупності мають конкретизувати його зміст у сучасних умовах. З цих мірку¬вань страхування виконує такі функції: ризиковану, створення і використання страхових резервів (фондів), заощадження коштів, превентивну.

Ризикована функція страхування. Вона полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за на¬слідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором. Чим вищі ймовірність і розмір ризику, тим і плата за його утримання, обчислена на під¬ставі тарифів, визначених за допомогою актуальних розрахунків, більша. У разі настання страхового випадку страхувальник вису¬ває страховикові вимогу щодо відшкодування збитків (виплати страхових сум). Ризикована функція відбиває процес купівлі-продажу страхової послуги.

Функція створення і використання страхових резервів (фондів). Страхування стає можливим лише за наявності у стра¬ховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові сти¬хійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією. Власними коштами покрити таку потребу у грошових виплатах страховик, здебільшого, не в змозі. Тому кожний страховик ство¬рює систему страхових резервів. Нагромадження й використання таких резервів характерні для страхової діяльності.

У формуванні й використанні страхових резервів виявляється перерозподіл коштів між страхувальниками. Ті з них, для яких у певному періоді не настала страхова подія, сплативши страхові внески, не отримують жодних виплат. І навпаки: страхуваль¬никам, які зазнали серйозних збитків від страхового випадку, виплачується відшкодування в сумах, значно більших за внесені страхові платежі.

Формування страхових резервів - це спосіб концентрації та використання коштів, необхідних не лише для розподілу між усіма страхувальниками збитків, зумовлених страховими випад¬ками поточного періоду, а й для відповідного покриття можливих масштабніших збитків, що можуть припасти на окремі роки на¬ступних періодів.У тій частині страхових платежів, яка спрямовується на ведення справи, перерозподіл коштів спостерігається меншою мірою. Те са¬ме стосується й формування прибутку від страхової діяльності. Його джерелом є частина навантаження на нетто-ставку страхового тари¬фу та економія коштів, призначених на ведення справи.

Функція заощадження коштів. У більшості країн світу пер¬шість за обсягами страхових премій посідає особисте страхування (на дожиття, пенсій, ренти тощо). Проте виплати, пов'язані із втратою життя і здоров'я внаслідок нещасного випадку, станов¬лять менш як 10%. Решта припадає на заощадження. Вони ви¬плачуються з урахуванням інвестиційного доходу в разі дожиття застрахованого до певного віку або події.