Страховий ринок України: проблеми становлення, перспективи розвитку та інтеграції у світовий страховий простір
Створення ефективної системи захисту майнових прав та інте¬ресів окремих громадян, підприємців і підприємств, підтримання соціальної стабільності у суспільстві й економічної безпеки дер¬жави неможливе без функціонування потужного ринку страхових послуг. Крім того, страхування є важливим джерелом акумулю¬вання коштів для подальшого інвестування в реструктуризацію економіки. Щорічно страхові організації у промислово розвину¬тих країнах акумулюють у вигляді страхових платежів приблизно 7-8% ВВП. У 1995-199/ pp. обсяг страхових платежів в Україні становив 0,4-0,7% ВВП.
Світова практика свідчить, що страхування с складовою час¬тиною фінансово-кредитного механізму, який сприяє розвитку ринкових відносин.
Надходження від страхування були доповненнями до бюджет¬них резервів. Це негативно відображалося на страхуванні, оскільки стримувало його розвиток і сприяло Еилученню в дер¬жавний бюджет значної частини страхових ресурсів.
Розвиток страхування в умовах державної монополії відбу¬вався за принципом від пропозиції до попиту. Система державного страхування не могла брати на себе відповідаль¬ність за комерційні, а тим більше політичні ризики, що вступило б У протиріччя з принципами централізованого управління народ¬ним господарством.
Привабливим фактором у сфері страхування стала висока норма прибутку. Разом з тим, на перепоні розширення клієнтури як головного фактора росту компаній, які утворились, постали труднощі економічного, соціального і суто психологічного характеру.
Формування страхового ринку в Україні має стихійний характер, і в багатьох випадках захист прав та інтересів страхувальників не забезпечений належно.
Обсяг надання страхових послуг в Україні у 1998 р. менший від такого самого показника у Німеччині – у 626 разів, ранці – 589, Росії 20, Польщі – у 19 разів. Ступінь розвитку різних регіонів неоднаковий, і треба чимало часу для рівномірного розвитку страхових послуг на території України.
Незважаючи на труднощі періоду становлення національного страхового ринку, обсяги страхових операцій помітно зростають, і, за даними провідних аналітиків світу, Україна за темпами роз¬витку страхової галузі перебуває на першому місці у світі.
Початком страхового буму в Україні вважають 1992 р.
На початку 1995 р. в Україні було 660 страхових організацій, з яких активно діяло 654 страховики. У III кварталі 1994 р. з HACK «Оранта»* (колишній Укрдержстрах), яка налічувала 799 установ по всій Україні, відокремилися і стали самостійними. Простежувалася також тенденція до самоліквідації страхови¬ків, передусім тих, які займалися страхуванням життя.
Прийнятий у березні 1996 р. Закон України «Про страхування» став першим кроком у системі заходів, спрямованих на форму¬вання цивілізованого ринку страхових послуг, посилення страхо¬вого захисту майнових інтересів підприємств, установ, організа¬цій та громадян.
Станом на 1 квітня 1997 р. страховий ринок України після перереєстрації відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про страху¬вання»» було представлено 201 страховою організацією, з яких 14 отримали ліцензії після прийняття Закону України «Про страхування».
У 1997-1998 pp. спостерігався розвиток мережі страхових організацій у центральному, південному та східному регіонах ринку страхових послуг України.
Кількість чинних договорів страхування наприкінці 1997 р. зменшилася на 17% порівняно з попереднім роком. Це пояснюють передусім скороченням видів недержавного обов'язкового страхування.
Балансовий прибуток страховиків України у 1997 р. збіль¬шився порівняно з 1996 р. у 2,2 рази, досягнувши 94 880 тис. грн. Причина такого явища полягає в тому, що з квітня 1996 р. унаслі¬док введення в дію Закону України «Про страхування», викорис¬товують нову методику розрахунку технічних резервів, тому 1996 р. виявився перехідним, і як наслідок — від страхової діяльності одержано прибутки. На збільшення прибутку вплинула: зміна об'єкта оподаткування страховиків з липня 1997 р. і зни¬ження на 12% рівня виплат. Водночас, прибуток від інвестування тимчасово вільних коштів зменшився на 5 644 тис. грн (на 16%) — до 29379 тис.грн. Витрати на проведення страхування та інші витрати, що відносять на собівартість, становили 128170 тис. грн (31,5% від надходжень страхових платежів).