Особливості страхування мусульманському світі

терміна є термін «комерційне страхування».

Синонімом терміна «мусульманське право» використовуємо термін «шаріат». Термін «такафул» є іншою назвою для ісламського страхування. Слова «страхувальник» й «учасник» в ісламському страхуванні застосовуються як синоніми. І, нарешті, як синонімом терміна «ісламський страховик» є термін «такафул-оператор». Пропоновану статтю можна розділити на дві частини. У першій частині з позицій мусульманської правової доктрини, що, як зазначав Л. Р. Сюкіяйнен у сво

Спершу з'ясуємо значення використаних у статті термінів. «Традиційне страхування» існує в більшості країн світу. Синонімом цього їй роботі «Мусульманське право», впродовж століть є основною формою існування мусульманського права, розглянено відповідність страхових відносин нормам шаріату. У другому розділі аналізується система ісламського страхування, але вже не тільки в контексті мусульманського права, а й з погляду російського права.

Метою дослідження є не тільки аналіз правової природи ісламського страхування (такафулу) і його відповідності цивільному й іншому законодавству Росії, а й розгляд можливості пристосування відносин в галузі традиційного страхування до норм мусульманського права, оскільки не в усіх країнах і регіонах політичні й економічні умови сприяють створенню ісламських страхових компаній.

Такий підхід дає змогу наблизитися до об'єктивного розгляду двох різних систем страхування з позицій різних правових систем, а потім зіставити отримані висновки у теоретичному й прикладному аспекті. Крім того, такий аналіз можна використати для вивчення інших інститутів і галузей мусульманського права.

У викладі норм мусульманського права й поглядів мусульманських юристів дотримуюся розподілу, прийнятого в самому мусульманському праві. Це доцільно через такі обставини. По-перше, розподіл на галузі в мусульманському праві здійснюється за іншими критеріями, ніж, скажімо, у російському праві. І, по-друге, довільний розподіл мусульманського права на галузі й інститути відповідно до європейської традиції, є причиною хибного сприйняття й тлумачення суті мусульманського права.

Після Другої світової війни в ісламському світі триває процес інтенсифікації досліджень у сфері мусульманського права. Така робота має насамперед прикладний аспект: мусульманські правознавці розробляють норми, що регулюють актуальні інститути, не відомі класичній ісламській юриспруденції (наприклад, ісламське страхування). Важливо, що в останні роки мусульмани застосовують приватно правові аспекти шаріату. Це не дивно. Наприклад, про заборону такого явища, як лихварство (ріба) неодноразово згадано в Корані й суннах, яких повинні дотримуватися мусульмани.

Деякі дослідники мимохіть згадують у своїх роботах про адаптацію конкретних інститутів мусульманського права в Росії, не розвиваючи далі зроблених зауважень і рекомендацій. При цьому дотепер у вітчизняній науці практично відсутні роботи, присвячені ролі мусульманського права в сучасних немусульманських країнах і регіонах.

Отже, це перша спроба аналізу не тільки інституту ісламського страхування, а й позиції мусульманських правознавців до страхових відносин. Розглянуто перспективу встановлення конкретного інституту мусульманського права відповідно до російського законодавства, а також розпочато спробу адаптації норм мусульманського права, що регулюють діяльність ісламських страхових компаній, до реалій російської правової системи. Уперше проаналізовано договір страхування з позицій мусульманського права.

Договір комерційного, або як його ще називають мусульманські автори, традиційного страхування повинен містити елементи гарара (невизначеності) і ріби (лихварства). Деякі вчені вважають, що в договорі страхування також міститься елемент майсира (азарту).

Наявність у договорі елементів гарара (невизначеності), майсира (азарту) і ріба (лихварства) тільки на перший погляд малозначне. При аналізі цих елементів у договорі традиційного страхування можна опиратися не тільки й навіть не стільки на норми Корану й сунн, а на раціональне тлумачення причин неприйняття таких елементів мусульмансько-правовою доктриною.

Гарар є результатом інформаційної асиметрії щодо однієї сторони договору, а мусульманське право, як відомо, засуджує одержання однобічних переваг більше інформованою стороною договору за рахунок іншої. Вітчизняному цивільному праву також відома ситуація, коли договір, що містить елемент омани або обману, що виникає внаслідок використання однією стороною непоінформованості іншої сторони про предмет договору, його ціну й інші характеристики, може бути визнаний недійсним. Основною відмінністю є факт, що багато мусульманських правознавців розглядає елемент гарара (невизначеності) як споконвічно властивий природі договору страхування.Щодо майсиру (азарту), то це дохід, отриманий не завдяки праці чи капіталу, а внаслідок певних випадків або без зусиль. Сюди може належати гра в казино, будь-яка спекулятивна угода. Трансграничні міграції колосальних грошових потоків у сучасній світовій економіці з метою наживи без виробництва реального багатства саме є спекулятивними угодами, забороненими мусульманським правом.