Особливості сільськогосподарського страхування
У цій формулі під Зб розуміється загальний збиток від загибелі врожаю на всій площі посіву чи по¬садки; Св означає середньорічну врожайність за п'ять попередніх років, виражену в грошовій оцінці; Зп використовується для позначення загальної площі посіву культури.
Якщо мало місце зниження середнього врожаю на загальній площі, то застосовується така формула розра¬хунку збитку:
Зб = (Св — Свпр) х Зп,
в якій Свпр — середня грошова оцінка врожаю з 1 га в поточному році.
Зазначимо, що загальний збиток від загибелі врожаю, насамперед, визначається втратою основної продукції. Введемо цю змінну в останню формулу, яка прийме більш складний вигляд:
В приведеній формулі Зц — закупівельна ціна 1ц основної продукції, Взб — валовий збір врожаю.
Бувають і випадки, коли господарство висіває куль¬туру для одержання зерна чи бобів, але після стихійного лиха і її пошкодження змушене використовувати цю культуру повністю чи частково для випасу, на силос. В такій ситуації для встановлення збитку необхідно зробити грошову оцінку фактично одержаного зерна (бобів), зеленої маси, сіна чи силосу. Такі розрахунки здійснюються за формулою:
в якій: Зц1 — закупівельна ціна 1 ц неосновної продукції;
Взб1— валовий збір неосновної продукції.
Звичайно, зробити розрахунок збитку по останній формулі можна лише тоді, коли в господарстві ведеться окремо облік основної й неосновної продукції. Однак, якщо в річному звіті господарства не вказана площа, з якої зібрана культура на зелену масу, сіно чи силос, збиток доцільно нарахувати, взявши за основу середню оцінку застрахованого врожаю, зеленої маси чи сіна. Це можна зробити за формулою:
в якій: Св1 — середня вартість застрахованого врожаю неосновної продукції;
Зп1 — загальна площа, з якої збиралось сіно, силос, зелена маса (неосновна про¬дукція).Внаслідок деяких страхових подій (заморозків, засухи, тощо) буває необхідним виконувати роботи по пересіву чи підсіву. В таких випадках до величини збитку внаслідок пошкодження (загибелі) врожаю додаються витрати на проведення додаткових агротехнічних робі», які встановлюються по району, зоні та області.
Вартість робіт, пов'язаних з пересівом, визначається у відповідності з тиловими технологічними картами, які складаються для вирощування певної культури шляхом підсумовування затрат на весь передбачений комплекс заходів.
При страхуванні багаторічних насаджень величина збитку у випадку повного їх знищення визначається по видах (породних групах) в залежності від порядку їx врахування в господарстві. В загальну суму збитку включаються лише фруктові дерева, ягідні кущі, виноградні лози які загинули на тій чи іншій площі. Грошова оцінка збитку встановлюється як різниця між балансовою вартістю втрачених насаджень та їх зносом. Якщо висновки спеціалістів переконують в доцільності викор¬чування дерев чи інших багаторічних насаджень, які ще зберегли свою продуктивність, то відшкодуванню піл-ля гає не лише збиток у розмірі вартості загинувших багаторічних насаджень, що й затрат на викорчовування.
При встановленні страхового відшкодування важли¬во знати й правильно використовувати норму зносу кон¬кретних видів пошкоджених багаторічних насаджень. Амортизація по них нараховується, спираючись на строк їх використання та річну норму амортизації, починаючі з першого місяця, що слідує за місяцем початку їх експлуатації. При списанні насаджень нарахування амортизації припиняється з найближчого місяця після їх вибуття.
Норми амортизації диференційовані по видах на--саджень в залежності від середнього строку їх експлу¬атації. Так, величина амортизації по насіннєвих і кісточкових садах встановлена від 4% до 8%, а по виног¬радниках — в межах 3% їх балансової вартості.