Особливості сільськогосподарського страхування

Зазначимо, що страхування сільськогосподарських культур не передбачає відшкодування будь-яких збитків у господарствах. Страхова відповідальність обумов¬люється настанням лише такого страхового випадку, для якого були властиві деякі обов'язкові момент. До них відноситься факт стихійної події чи інших незвичайних несприятливих явиш і викликаний ними недобір вро¬жаю. Якщо хоча б один з названих моментів відсутній, то страховик не зобов'язаний забезпечувати страхове відшкодування.

Наприклад, не буде вважатись страховим випадком осіння засуха, що привела до порушення строків посіву озимини і недобору внаслідок цього врожаю, тому що в цьому разі відсутній об'єкт страхової відповідальності. Не вважається страховим випадком і недобір врожаю тоді, коли мали місце звичайні (середні) для даного регіону природнокліматичні обставини. Коли ж після певного стихійного лиха (наприклад, пізніх заморозків) посіви можуть поліпшитись і дати врожай в межах се¬реднього за попередні роки, то страховий випадок від¬сутній.Для всіх сільськогосподарських культур страхування врожаю починається з дня їх посіву (посадки) і припиня¬ються в день закінчення збирання врожаю, хоч для визначення цього моменту враховуються особливості деяких культур. Так, по зернових, зернобобових та інших культурах, збирання яких передбачає обмолот, страху¬вання припиняється тоді, коли врожай складений в скирди чи обмолочений. При страхуванні луб'яних куль¬тур (конопля, кенаф, тощо) дія договору припиняється тоді, коли врожай перероблений в зеленому свіжозбираному стані або вивезений з поля до. місця здавання, зберігання чи обробки.

Врожай картоплі, овочевих та баштанних культур, садів, виноградників страхується до вивозу його з поля (саду), а врожай коренеплодів — при залишенні його на зберігання в полі до тих пір, поки він не закладений в бурти, ями, траншеї. Такі ж умови властиві й страхуван¬ню зеленої маси силосних культур.

Після завершення збирання врожаю його страхуван¬ня змінюється страхуванням продукції, для чого застосо¬вуються інші умови й правила.

2. Страховий захист сільськогосподарських тварин

Страхування в тваринництві полягає, з одного боку, у створенні матеріальних умов для відшкодування збитків власників тварин від їх загибелі чи вимушеного забою, а з іншого — у зменшенні (компенсації) втрат тваринницької продукції віл стихійних лих, пожеж та інших несприятливих полій. Зазначимо, що в страхову відповідальність збитки від загибелі чи пошкодження

тварин включаються, на відміну від інших основних та оборотних фондів, не лише ті, що заподіяні стихійними лихами. Такі ж збитки обумовлюються й різними хворо¬бами, що також можуть визначатись як страхові випадки. .Разом з тим чимало захворювань тварин викликаються порушенням умов їх годівлі, утримання, відтворення. Тому для спеціалістів страхової організації важливо вмі¬ти розрізняти об'єктивні причини від суб'єктивних, що привели до збитків у тваринництві. Страхування сіль¬ськогосподарських тварин повинно стимулювати їх власників дотримуватись усіх ветеринарно-зоотехнічних правил, обмежити втрати від їх порушення.

У страхуванні тварин є принципова відмінність, що відрізняє його від інших видів майнового страхування, де найбільш розповсюдженою є компенсація втрат, зумов¬лених частковим пошкодженням основних або обо¬ротних фондів. Відшкодування збитків у тваринництві пов'язане лише з падежем або загибеллю об'єктів стра¬хування, якими виступає поголів'я кожного виду сіль¬ськогосподарських тварин. Важливою особливістю їх страхування є обґрунтоване обмеження обсягу страхової відповідальності, тому що він встановлюється не в пов¬ній оцінці об'єкта. Певна її частина залишається на відповідальності страхувальника, що повинно стимулю¬вати його зацікавленість в збереженні поголів'я тварин.

На основі різниці у величині страхової відповідаль¬ності всю сукупність застрахованих тварин поділяють на три групи:

продуктивна худоба;

молодняк;

племінні й високоцінні тварини.

Для останньої групи застосовують більш високий обсяг страхової відповідальності, включаючи падіж тва¬рин від інфекційних та загальних захворювань, загибель під час експлуатації, внаслідок стихійного лиха та пожеж. Для об'єктів з інших груп властиве страхування по обме¬жених страхових випадках.