Правове регулювання страхування

Наприклад, у договорі змішаного страхування життя зазна¬чається особа, якій має бути виплачена страхова сума в разі смерті страхувальника в період дії договору. Проте якщо ця особа померла раніше або в один день зі страхувальником, страхова сума виплачується спадкоємцям страхувальника.

Страхові правовідносини виникають та існують за наяв¬ності у страхувальника страхового інтересу, тобто тих імовір¬них збитків, яких він може зазнати внаслідок настання певної страхової події (загибель майна, смерть чи втрата працездат¬ності тощо). Страховий інтерес може бути не тільки у влас¬ника майна, айв іншої особи, зокрема орендаря, зацікавле¬ного у збереженні майна та відповідального за його цілість і схоронність.

Страховий ризик — це ймовірність настання певної події, у зв'язку з якою проводиться страхування.

Від ступеня ймовірності настання певної страхової події за¬лежать розміри страхових внесків з конкретного виду страху¬вання. Наприклад, страхові внески за договором змішаного страхування життя зростають у міру зростання віку страху¬вальника на день подачі ним заяви про страхування, адже з віком збільшується ймовірність його смерті.

Страховий випадок — це передбачена законодавством або договором подія, з настанням якої виникає обов'язок страхової організації виплатити страхову суму чи страхове відшкодування страхувальникові або іншій третій особі. У мо¬мент виникнення страхового зобов'язання сторонам не відо¬мо, настане чи не настане страховий випадок (наприклад, загибель врожаю від засухи, граду тощо). Проте у разі неми¬нучості настання події (наприклад, смерть страхувальника при змішаному страхуванні) сторони все одно не знають, коли саме вона настане. Однак це не означає, цю договір страхуван¬ня є угодою, укладеною з відкладальною умовою (ч. 1 ст. 61 ЦК). У договорі страхування виникнення обов'язку страховика за¬лежно від настання певної страхової події є неодмінною істот¬ною умовою, що визначає суть страхування, тоді як відкла-дальна умова в інших угодах є випадковим елементом.

До страхових подій належать: травма, одержана страху¬вальником внаслідок нещасного випадку, випадкове гостре отруєння недоброякісними харчовими продуктами, загибель тварини від транспортної події, закінчення строку за догово¬ром змішаного страхування життя тощо.

Страховий платіж (внесок, премія) — плата за страхуван¬ня, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові згідно з договором добровільного страхування або з умовами обов'язкового страхування.

Страховий тариф — ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування. Страхові тари¬фи при добровільній формі страхування обчислюються стра¬ховиком самостійно. Конкретний розмір страхового тарифу визначається у договорі страхування за згодою сторін. Актами законодавства України про обов'язкове страхування встановлюються максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум (ст. 9 Закону України "Про страхування") [1].

Страхові внески страхувальник може сплачувати стра¬ховикові одноразово (наприклад, у випадку страхування вихованців дитячих інтернатних закладів) чи періодичними платежами. За договорами особистого або майнового стра¬хування внески сплачують громадяни: а) безготівковим шля¬хом — через бухгалтерію підприємства або з рахунку по вкладу в ощадному банку; б) готівкою — сплатою грошей страховому агентові чи поштовим переказом. Розміри стра¬хових платежів з окремих видів страхування залежать від страхової суми, строку страхування та інших обставин.

Страхова оцінка — це визначення вартості майна з метою його страхування. Так, страхова оцінка будівель, устаткуван¬ня та іншого майна сільськогосподарських підприємств визначається за балансовою (інвентарною) вартістю за вира¬хуванням амортизації. У межах страхової оцінки встанов¬люється сума, на яку застраховано майно (страхова сума).Страхова сума — встановлена законодавством чи догово¬ром майнового страхування грошова сума, в межах якої страхова організація відповідно до умов страхування зобов'я¬зана виплатити відшкодування при настанні страхового ви¬падку. За договором особистого страхування страхова сума визначається за угодою сторін або в нормативному порядку. При страхуванні майна страхова сума встановлюється у межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на мо¬мент укладення договору, якщо інше не обумовлено догово¬ром страхування чи умовами обов'язкового страхування.

Страхове відшкодування (або забезпечення) — це грошо¬ва сума, яку виплачує страховик за умовами майнового страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважа¬ються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховика¬ми, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожен страховик здійснює виплату пропорційно до розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.