Методика розрахунку страхових тарифів та платежів в майновому страхуванні.

як розмір оплати за різні послуги, ціна послуг;

як система ставок плати за різноманітні виробничі та невиробничі послуги.

В науковій літературі не існує єдиного визначення страхового тарифу. Так у Загороднього, страховий тариф - це ставка платежу за страхування з одиниці страхової суми чи об’єкта страхування за певний період. ( ; 91)

А Базилевич трактує цей термін, як ціна страхового ризику та інших витрат, необхідних для виконання зобов’язань страховика перед страхувальником за підписанням ним договору страхування. ( ; 159)

Таркуцяк має свою думку, щодо страхового тарифу. Він вважає, що страховий тариф – це ставка страхової премії з одиниці страхової суми або вартості об’єкта страхування за визначений період страхування. ( ; 41)

Російський вчений Шелехов визначає страховий тариф так: „Тарифная ставка – это цена страхового риска, адекватное денежное выражение обязательств страховщика по заключенному договору страхования ”. ( ; 123)

Александрова визначає цей термін, як встановлений розмір плати за послуги страхування, за використання страхового продукту, за передачу ризику чи його частини страховику.

Статтею 10 ЗУ „Про страхування ” визначається страховий тариф, як ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Також в цій статті визначається і страховий платіж, він визначається, як плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Отже, страховий тариф, на мою думку – це ставка платежу застрахованого об’єкта за встановленим спеціальним договором на визначений термін страхування, що визначає ціну страхового ризику та витрат які необхідні для здійснення страхової діяльності страховика.Поняття страховий тариф в страховій термінології відповідає термінам: тариф-брутто, тарифна ставка, брутто-ставка і означає ставку платежу за страхування з одиниці страхової суми, відображає ціну страхового ризику та інших витрат страховика з організації страхового захисту за укладеним договором страхування. Отже, страховий тариф є найважливішим елементом у погодженні інтересів сторін страхових відносин. На страховий тариф покладено вирішення суперечливого завдання: з одного боку, його мінімізація для можливості здійснення страхування широкому колу страхувальників, з іншого – його максимізація для можливості забезпечення значних обсягів страхової відповідальності. Отож, однією із умов встановлення раціонального страхового тарифу є підтримання еквівалентності інтересів страхових партнерів, що відповідає замкнутому розподілу збитку одного застрахованого на всіх учасників страхового портфелю.

Встановлення та розрахунок оптимального страхового тарифу досить складна та кропітка праця, яка вимагає використання теорії ймовірності та теорії великих чисел, високого рівня професіоналізму та значного інформаційного забезпечення.

1.2Актуарні розрахунки як база страхового тарифу

Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків.

Актуарні розрахунки – це система математичних та статистичних закономірностей, які є основою для встановлення стосунків між страховиком і страхувальником. Базуються на математичних формулах, що визначають механізм формування та використання страхового фонду в довготермінових страхових угодах.

Актуарні розрахунки ґрунтуються на таких засадах:

-страхові події мають ймовірний характер, що мусить впливати на величину страхових платежів;

-загальна закономірність тут проявляється через сукупність відокремлених страхових випадків, що зумовлює необхідність розрахунку собівартості страхової послуги стосовно своєї страхової сукупності;