Страхування зовнішньоекономічних операцій

ПЛАН

1. Сутність і основні поняття страхування. Специфіка страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності

•Страхування

•Види страхування

•Страховий захист

2. Страхування зовнішньоекономічних ризиків

•Страхування експортних кредитів

•Специфіка ризику експортного кредитування

3. Захист від валютних і кредитних ризиків при здійсненні зовнішньо¬економічних контрактів

•Валютні застереження

•Вибір валюти ціни контракту

•Мультивалютна застереження

1. СУТНІСТЬ І ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СТРАХУВАННЯ. СПЕЦИФІКА СТРАХУВАННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СТРАХУВАННЯ - це система економічних відносин, що включає утворення за рахунок коштів підприємств, організацій і населення спеціального фонду і його використання для відшкодування збитків у майні, завданих у результаті стихійного лиха й інших несприятливих випадкових явищ, а також для надання громадянам (або їхнім сім'ям) допомоги під час різних подій у їхньому житті (досягнення певного віку, втрата працездатності, смерть тощо). У страхуванні обов'язковою є наявність двох сторін: страхової організації - страховика і юридичних і фізичних осіб, що вносять у страхову організацію встановлені платежі страхувальників. Крім того, учасниками страхових відносин можуть бути застрахований, вигодо-одержувач, особа, призначена для одержання страхової суми, тобто треті особи, яким заподіюється шкода (збиток) діями страхувальника.

Характерні риси страхування:

* цільове акумулювання коштів, що використовуються лише на покриття втрат у заздалегідь обумовлених випадках;

* імовірнісний характер відносин, оскільки заздалегідь невідомо, коли настане відповідна подія, якою буде її сила і кого зі страхувальників вона стосуватиметься;

* повернення коштів, тому що вони призначені для виплати всім страхувальникам у сукупності (але не кожному страхувальнику окремо).

У процесі страхування відбувається перерозподіл коштів між учасниками створення спеціального страхового фонду: відшкодування збитків одному або кільком страхувальникам здійснюється шляхом його розподілу на всіх. Кількість страхувальників, що вносять платежі протягом того або іншого періоду, більша від кількості тих, хто отримує відшкодування (допомогу).

Страхування здійснюється переважно в грошовій формі, хоча за певних умов буває також натуральне страхування.

Історично першою була розкладкова система страхування, за якої основним моментом взаємовідносин між страхувальниками було реальне виникнення збитків в одного або кількох власників майна. Внесок кожного учасника страхування, необхідний для покриття фактичної суми збитків, визначався виходячи з розміру збитків, тобто він розкладався на всіх страхувальників. У сучасних умовах переважає система страхування, що грунтується на внесенні страхувальником твердо встановленої, заздалегідь нарахованої суми платежів, яка не залежить від розміру збитків, що виникли даного року; відповідне відшкодування втрат провадиться за рахунок створеного з попередніх внесків фонду.