РИЗИКОВІ ОБСТАВИНИ Й СТРАХОВИЙ ВИПАДОК

Появу нової вимоги спричинило прийняття Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 р. № 249-ІV. Вимоги щодо проведення фінансового моніторингу страховиками, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу на підставі ст. 4 згаданого Закону, затверджені Розпорядженням про ліцензійні умови Комісії “Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами” від 5 серпня 2003 р. № 25. Вони містять обов’язкове проведення ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції (сплата страхових премій та отримання страхових виплат), через заповнення відповідних анкет та перевірку оригіналів або належним чином завірених копій статутних документів. Також страховик зобов’язаний встановити правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначити працівника, відповідального за його проведення.

Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні – форма його проведення. За цією ознакою страхування поділяється на добровільне й обов’язкове. При обов’язковій формі умови здійснення окремого виду страхування передбачаються окремим нормативним документом, переважно постановами Кабінету Міністрів України. У випадку здійснення страховиком добровільного виду (видів) страхування він зобов’язаний прийняти та зареєструвати в Комісії правила страхування, які розробляються для кожного виду страхування окремо.

Правила мають містити:

порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;

страхові ризики;

виключення із страхових випадків і обмеження страхування;

строк та місце дії договору страхування;

порядок укладання договору страхування;

права та обов’язки сторін;

дії страхувальника у разі настання страхового випадку;

перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;

порядок і умови здійснення страхових виплат;

строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;

причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;

умови припинення договору страхування;

порядок вирішення спорів;

страхові тарифи за іншими договорами страхування ніж договори страхування життя;страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;

особливі умови.

Оскільки правила проведення одного й того самого виду страхування різними страховиками можуть бути істотно різними, страхувальник має змогу обрати найбільш прийнятний для себе варіант і, відповідно, – страховика.