Моделі соціальної політики за кордоном

Як показує досвід промислово розвинених країн, наявність продуманої сис¬теми соціального захисту сприяє розвитку трудових ресурсів країни, посилює національний потенціал економічного зростання і здатність йти на проведення реформ, а також сприяє стабілізації політичної і соціальної ситуації в країні.

До основних напрямків її подальшого реформування можна було б віднести наступні:

1.удосконалювання структури виплат по соціальному страхуванню;

2.раціоналізація й оптимізація умов надання посібників з обліком ринкових відносин, що складаються;

3.поширення соціального страхування на індивідуальних підприємців і інших облич, що самостійно забезпечують себе роботою, визначення порядку їхньої участі у фінансуванні і надання їм відповідних виплат;

4.законодавче закріплення державної власності на засоби соціального страхування, автономності Фонду, його бюджету, що склалася системи керування й організаційних структур;

5.забезпечення фінансової стійкості системи шляхом введення в середньостроковій перспективі загальновизнаного у світовій практиці трьохканального методу фінансування (держава, роботодавець, працівник), розширення бази нарахування страхових внесків і максимальної її уніфікації у відношенні всіх позабюджетних фондів, утворення цільових резервів, підвищення ефективності контролю і застосування фінансових санкцій;

6.прискорення процесу створення належної правової бази соціального страхування, здійснюваного Фондом, з урахуванням необхідності координації, взаємної ув'язування, удосконалювання існуючих і введення нових видів страхування.

Найбільш реальну погрозу подальшому реформуванню соціального страхування в даний час представляє соціально-економічна криза, що наступила в країні. У числі заходів для його подолання виношуються плани по істотному скороченню тарифу страхових внесків. Усе наполегливіше висувається пропозиція про виключення з бюджету Фонду так званих нестрахових виплат, у тому числі на санаторно-курортне лікування й інші форми оздоровлення застрахованих і їхніх дітей.

Що стосується санаторно-курортного лікування працівників і оздоровлення їхніх дітей, то витрати на ці цілі не можна вважати нестраховими. Це невід'ємна частина системи соцстраху, її профілактичний напрямок, мета і задачі якого полягають у зниженні захворюваності серед працівників і їхніх дітей, в економії засобів на виплату посібників по тимчасовій непрацездатності. Воно існує в соціальному страхуванні багато років і цілком виправдало себе, стало національною традицією і загальновизнаною перевагою нашої системи. Повне виключення його з бюджету може привести до серйозних негативних наслідків: росту захворюваності і збільшенню витрат на виплату посібників; скороченню мережі здравниць і безробіттю серед працівників, що вивільняються з цієї сфери; неприступності путівок для основної маси населення; негативно позначиться на соціально-економічному положенні міст-курортів.

Однак можна говорити про те, що в міру подолання наслідків соціально-економічної кризи в країні названі вище проблеми реформування соціального страхування будуть зважуватися в повному обсязі.

Обов'язкове соціальне страхування - частина державної системи соціального захисту населення, специфікою якої є здійснюване відповідно до федерального закону страхування працюючих громадян від можливої зміни матеріального і (чи) соціального стану, у тому числі з незалежних від них обставин.

Обов'язкове соціальне страхування являє собою систему створюваних державою правових, економічних і організаційних мір, спрямованих на чи компенсацію мінімізацію наслідків зміни матеріального і (чи) соціального стану працюючих громадян, а у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації, інших категорій громадян унаслідок визнання їх безробітними, трудового чи каліцтва професійного захворювання, інвалідності, хвороби, травми, вагітності і пологів, утрати годувальника, а також настання старості, необхідності одержання медичної допомоги, санаторно-курортного лікування і настання інших установлених законодавством Російської Федерації соціальних страхових ризиків, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню.