Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
Функції Кабінету Міністрів України шодо правового регулювання страхової діяльності:
1)визначає форми типового договору страхування, порядок проведення і особливі умови ліцензування обов’язкових видів страхування (ст.5);2)встановлює максимальні розміри страхових тарифів або методику їх розрахунків та мінімальні розміри страхових сум при здійсненні обов’язкового страхування (ст.9);
3)визначає порядок визначення фактичного та нормативного запасу платоспроможності і страхового гарантійного фонду страховиків (ст.29);
4)визначає окремий перелік резервів по медичному страхуванню і страхуванню цивільної відповідальності операторів за ядерну шкоду, а також порядок їх формування і облік (ст.30);
5)встановлює перелік страхових резервів та порядок їх розрахунків (ст.30);
6)визначає порядок використання резервів із страхування життя для довгострокового кредитування житловлго будівництва, в т.ч. індивідуальних забудовників (ст.30);
7)затверджує положення про Міністерство фінансів України та його органи на місцях (ст.35).
Державний нагляд за страховою діяльностю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників і здійснюється Міністерством фінансів України та його органами на місцях, що діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Основними функціями Міністерства фінансів України є:
1)ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) (ст.36);
2)видача ліцензій на проведення страхової діяльності (ст.36);
3)контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання їх страхових забов’язань перед страхувальниками (ст.36);
4)встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів (ст.36);
5)розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Міністерства фінансів України (ст.36);
6)узагальнення практики страхової діяльності, розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність (ст.36);
7)участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності (ст.36);
8)встановлення вимог до кваліфікації осіб, які можуть займатись актуарними розрахунками (ст.39);
9)затверджує правила добровільного страхування (ст.15);
10) затверджує положення про централізовані страхові резервні фонди страховиків (ст.29);
11) встановлює методику формування резервів із страхування життя, обсяги страхових забов’язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальні терміни дії договорів страхування життя (ст.29);