Особливості медичного страхування в зарубіжних країнах
У державі Ізраїль немає державної системи медичного обслуговування,але 94% його насе¬лення охоплено всебічним страхуванням здо¬ров'я. В основному медичне страхування здійснюється в рамках медичного страхового фонду величезного профспілкового об'єднан¬ня Гістадрут (83% випадків), а також на баінших фондів медичного страхування (17% випадків). Медичні заклади знаходяться у відомстві різних агентств,головними з яких,є профспілки та уряд. У відомстві робочої профспілки Ізраїлю Купат Халім знаходяться найбільші й найкращі в країні лікарні. У при¬ватній власності знаходиться невелика кількість лікарень. Найбільша профспілка Ізраїлю є головним поставником медичних послуг через посередництво Всезагального ро¬бочого фонду допомоги хворим.
У СІЛА існує система медичного страхуван¬ня, що базується на сполученні центрального страхового фонду із сіткою місцевих незалеж¬них страхових організацій. Кошти акумулю¬ються в центральному фонді, що не несе адміністративних функцій, а потім розділяється страховим організаціям на ос¬нові законодавче затвердженої форми розра¬хунків. Ця система діє в СІЛА в частині про¬грам "Медікер" та "Медікейт". Ці системи обіймають більш ніж 20% населення, групове страхування за місцем роботи складає 58% населення та добровільного медичного страху¬вання не за місцем роботи 2%. Біля 15% на¬селення не мають доступу до медичного стра¬хування і являють собою малозабезпечені,без¬робітні, бездомні та члени сімей працівників підприємств, що не мають системи медичного страхування. Наявність роботи не гарантує от¬римання медичної страховки. Найбільш ши¬роко медичним страхуванням охоплені робітники промисловості,державні службовці, члени профспілки, робітники, що працюють повний робочий день. Втрата робочого місця автоматично приводить до втрати медичної страховки.
Таким чином, у СИТА медичне страхуван¬ня - тісно пов'язане із трудовою діяльністю. Економіка медичного обслуговування в СІЛА - парадоксальне об'єднання недоліків та надмірностей. СІЛА витрачують на охорону здоров'я 11,5% валового прибутку - більш ніж будь-яка інша країна в світі і, в той же час, більш ніж 15% населення американців не мають ніякого фінансового захисту від ве¬ликих витрат на медичну допомогу у зв'язку з відсутністю у них страхових медичних полісів.
Серед приватних страхових компаній у СИТА найбільш розповсюджені та відомі дві найбільші некомерційні страхові компанії "Блу крос" та "Блу шилд",що проводять доб¬ровільне медичне страхування, яке забезпечує відповідно оплату госпіталізації або лікарсь¬кої амбулаторної допомоги та медичних по¬слуг для їх членів, що проживають в даному районі. Сьогодні діють багаточисельні асоціації цих товариств, що платять за всі види медичної допомоги.З 1981 року в СІЛА розроблена система класифікації випадків госпіталізації або діаг¬ностичних груп. Розрахунок за медичне об¬слуговування за програмами "Медікер" та "Медікейт" виконувався при цьому в залеж¬ності від кількості медичних послуг. Така си¬стема розрахунків приводила до безпідставно¬го затримання хворих в стаціонарі,зросту чис¬ла операцій без показників,клінічних,лабора¬торних та інших досліджень. При цьому, ос¬новна ціль вседоступності медичної допомоги для всіх громадян так і не була досягнута.
В таких умовах функціонують практично всі медико-соціальні програми СІЛА. Нові мо¬делі Національної системи охорони здоров'я передбачують збільшення розмірів страхових внесків, що супроводжують зріст цін. Тому, обов'язкове медичне страхування не зустрічає широкої підтримки серед малозабезпеченого прошарку населення у СІЛА.
У Канаді з 1971 року введена Національна система універсального медичного страхуван¬ня,яка включаєсплату всіх видів стаціонарної та амбулаторної допомоги окрім стомато¬логічної, протезування та придбання медика¬ментів. Більш ніж 90% витрат на стаціонар¬ну та амбулаторну допомогу компенсується із суспільних фондів. За рахунок прогресивного податку покривається 25% всіх затрат на охо¬рону здоров'я.
Добровільне медичне страхування має не¬значний розвиток та забезпечує виплати тільки в тих сферах, які не покриваються універсальним страхуванням.
В Австралії основу системи медичного страхування складає програма "Медікер", згідно з якою всьому населенню сплачується 85% вартості різних медичних послу, окрім стоматологічної, оптикометричної та швидкої допомоги. Фінансування виконується за раху¬нок страхових внесків в розмірі 1% заробітної плати. Малозабезпеченим медичну допомогу надають безкоштовно в державних медичних закладах. Добровільне медичне страхування малорозвинуте та надає додаткові послуги.
Система медичного страхування у Японії складна та багатобічна. В 1984 році відбу¬лось злиття декількох програм і сьогодні функціонує дві програми: державна та суспільна. Страхуванню підлягають всі працівники на підприємствах із числом працюючих 5 та більше чоловік, а також члени їх сімей. Сума страхового внеску на¬раховується зі стандартного заробітку, що визначається щомісячно. Страхові компанії також проводять добровільне медичне стра¬хування для підвищення комфортності об¬слуговування, вик