Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники, визначення страхового тарифу та страхового внеску

За типом державного регулювання страхові ринки поділя¬ються на:•авторитарний (жорсткий) тип це коли кожний кон¬кретний вид страхування проходить процедуру ліцен¬зування і повинен відповідати певній системі вимог щодо правил страхування, фінансово-господарській діяльності страхової компанії; конкуренція між стра¬ховиками чітко регламентується;

•ліберальний (м'який) тип передбачає, що операції по страхуванню хоча й підлягають ліцензуванню, проте нагляд за діяльністю страхових компаній відносно слабкий;

•змішаний тип використовує в певній мірі два зазначе¬них підходививажена система регламентації діяльності страхових компаній поєднується з досить гнучкими підходами, які дають можливість забезпечити достатній рівень конкуренції.

За напрямком розвитку страховий ринок поділяється на:

•екстенсивний, який передбачає швидке зростання кількості страхових компаній з невисоким рівнем пла¬тоспроможності та звуженим асортиментом страхо¬вих послуг;

•інтенсивний, який передбачає укрупнення страхових компаній, збільшення власного капіталу, покращення фінансового стану, розширення асортименту страхо¬вих послуг.

За станом попиту на страховому ринку він буває:

•насичений;

•ненасичений.

Наведений перелік ознак для класифікації страхового рин¬ку не є вичерпним, тому її вибір залежить від багатьох факторів та цілей створення. Наприклад, є пропозиції поділяти страховий ринок за сегментами у сфері маркетингових досліджень. В прак¬тичному плані найбільш часто використовуються наступні озна¬ки: за місцем споживання страхових послуг, за видами, галузями, підгалузями страхування та за типом державного регулювання страхового ринку.

Товар, Ідо пропонується на страховому ринку, є строковою послугою. А перелік видів страхування, якими може користувати¬ся страхувальник, відображає асортимент страхового ринку.

Отже, страховий ринок визначається за трьома основани¬ми підходами, має свої умови функціонування, виконує певні функції, класифікується за відповідними ознаками. Страховий ринок представляє собою складну багатофакторну динамічну си¬стему за внутрішнім змістом та зовнішнім оточенням з власною структурною будовою та інфраструктурою.

Практика страхування свідчить, що страховий ринок мас могутні важелі свого саморозвитку, такі як: ініціатива, підприємливість, стимули до найбільш повного задоволення по¬треб страхувальників. А державне регулювання якісно доповнює ринковий механізм страхування.

Страховий ринок представляє собою досить складне явище, мас свою внутрішню структурну будову та зовнішнє оточення. Його внутрішня будова, з одного боку, представлена суб'єктами страхового ринку, з іншого - страховими продуктами, Ідо ре¬алізуються. Зовнішнє оточення представлено ланками фінансової системи держави та сферою міжнародних фінансів, зв'язок з яки¬ми визначається за напрямками руху грошових потоків.

Внутрішня структурна будова страхового ринку за суб'єктами страхових відносин представлена трьома основними секторами:

•1-й сектор - уповноважений орган державного нагля¬ду за страховою;

•2-й сектор - структурні елементи страхового ринку - страховики страхувальники та об'єднання страховиків;