ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

Крім того, протягом 1995-96 років Кабі¬нетом Міністрів України за поданням Укрстрахнагляду, та Укрстрахнаглядом безпосе¬редньо в межах своєї компетенції, було вжи¬то ряд заходів по упорядкуванню діяльності страхових компаній, що займались страху¬ванням населення.

На сьогоднішній день в Україні створена законодавча база для довгострокових видів страхування, яка відповідає європейським вимогам. Підготовлено за участю Великоб¬ританії необхідну кількість спеціалістів-актуаріїв, розроблені відповідні програми. Але з прийняттям в 1997 році закону України про оподаткування підприємств було введе¬но 30% податок на доходи, що отримали страхові компанії від інвестування коштів на¬селення. Саме ці доходи повинні заклада¬тись в зобов'язання страхових компаній по виплатах страхових сум по довгострокових видах страхування.

Крім того, в Законі України "Про страху¬вання" (березень 1996 p.) у зв'язку з еконо¬мічною ситуацією в той період, були введені жорсткі норми щодо можливості сплати фі¬зичними особами внесків в валюті. Як наслі¬док, сьогодні, не зважаючи на зміну ситуації, населення України не зацікавлено в викори¬станні валюти на цілі страхування (зокрема страхування життя) і валютні накопичення не працюють у народному господарстві.

Варто відмітити, що аналогічна ситуація має місце також у діяльності недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок і інших небанківських фінансових установ , що залу¬чають кошти громадян.

4. Існують ряд невирішених проблем в здійсненні перестрахування. Так, в силу від¬сутності в Україні ефективної перестрахувальної системи на початку 90-х років, яка б давала гарантії страховим компаніям щодо диверсифікованого розміщення частини ри¬зиків, в період 1993-95 pp. відбувалося ма¬сове звернення українських страховиків до зарубіжних перестраховиків, яке не завжди було економічно виправдане. Прийняті Уря¬дом заходи в 1996-98 pp., створення морсь¬кого і авіаційного страхових бюро, дозволи¬ли в значній мірі знизити рівень необґрунтованого перестрахування за кордоном та більше задіяти внутрішній ринок інвестуван¬ня. В той же час, ці заходи явно недостатні і потребують подальшого удосконалення. Це стосується в першу чергу встановлення ме¬ханізму, що стимулює страховиків задіяти перестраховувальний ринок за кордоном тільки після використання потенціалу національного страхо¬вого ринку. Але це не є проблемою виключно страхового ринку.

Реалією сьогодення стала активізація міжна¬родної діяльності страхових компаній (особливо в Європі у зв'язку із створенням ЄС), а саме злиття страхових компаній, які знаходяться в різ¬них країнах та відкриття нових філій за кордо¬ном.

5. Однією з проблем є вироблення опти¬мального механізму участі іноземного капіталу на українському страховому ринку. В зв'язку з на¬буттям чинності Угоди про партнерство та спів¬робітництво між Україною та Європейським Сою¬зом, безперечно, важко точно спрогнозувати на¬слідки "напливу" Іноземних страховиків в Україну. В той же час, на нашу думку, така ситуація має і вагомі позитивні наслідки, а саме:• зменшиться обсяг перестрахування за кордон України, оскільки на її ринку будуть пра¬цювати страховики, що мають значно більші фі¬нансові можливості;

• зросте обсяг страхових резервів, який має працювати на внутрішньому ринку інвести¬цій;

• в Україну разом з іноземними страхови¬ками прийдуть і нові страхові технології;

• значно зменшаться можливості роботи в Україні таких страхових посередників, котрі сьо¬годні нелегально збирають з населення України чималі кошти під ерзац-страхові продукти саме по страхуванню життя.

6. В 1997 році згідно ряду договорів України, почалась робота по створенню спеціального ме¬ханізму страхування експортно-імпортних ризи¬ків. В результаті прийнято постанови про ство¬рення фонду "Ексімстрах" (для страхування екс¬портних кредитів та інвестицій). В той же час, практична реалізація урядових рішень ще не на¬була необхідного рівня, оскільки в цьому процесі беруть участь багато галузей народного госпо¬дарства [3, c.15].

7. Окремо виділяється проблема компенсації населенню коштів по договорах змішаного стра¬хування життя, укладених ще за радянських ча¬сів. Проблема ця відома давно, вона не є прос¬тою і потребує комплексного вирішення не тільки на рівні страхового ринку.