Форми і види страхування фінансових ризиків
В разі страхування від технічних та технологічних ризиків не покриваються збитки від стихійних при¬родних явищ, вибухів, пожеж, тому що ці страхові випадки включені у відповідальність по страхуванню основних і оборотних активів підприємств. Як і при укладанні інших договорів страхування, не підлягають відшкодуванню збитки від військових дій, страйків, конфіскації нової техніки. Правом страхової організації є об'єднання за бажанням страхувальника водному до¬говорі страхового захисту від технічних, технологічних ризиків та ризику втрати чи пошкодження майна від пожежі.Коли страховий випадок стосується технічних об'єк¬тів і технологій, розмежовують їх повну загибель і част¬кові пошкодження. Частковим є такий збиток, коли застраховані активи лише в певній мірі втратили свою цінність, а вартість її відновлення менша ціни придбання та монтажу на підприємстві. При частковому пошкод¬женні відшкодовуються затрати, здійснені страхуваль¬ником для приведення в первісний експлуатаційний стан пошкодженого майна. Однак, якщо вартість його відновлення перевищує ціну придбання (включаючи за¬трати на монтаж), то фіксується повна загибель техніки чи устаткування. Це зумовлює необхідність відшкоду¬вання їх первісної ціни.
Враховуючи, що страхування нової техніки і техно¬логії стосується високовартісних активів, його доцільно проводити з певними мінімальними затратами. Разом з тим, їх власник повинен мати право збільшувати розмір франшизи і, таким чином, розраховувати на відповідне зниження ставок платежів. Їх величину доцільно визначати в залежності від типів технічних або. технологічних засобів.
Внаслідок пошкодження чи зруйнування основних активів можливі й непрямі збитки, які також підлягають страхуванню. Для його організації використовують такі ж принципи страхування від збитків, зумовлених перер¬вами у виробництві, що викладені вище.
Разом з тим, страхуванню непрямих збитків властиві й деякі особливості. Слід нагадати, що страхування від простоїв у виробництві розраховане на відшкодування збитків, що розраховуються на основі середнього рівня прибутку. Однак, застосування нової техніки й технології за деяким виключенням (екологічний результат, со¬ціальні ефекти) сприяє збільшенню норми прибутку для страхувальника. Тому його втрати внаслідок невиявлених дефектів технічних засобів чи технології можуть бути значними. Зниження ефективності їх потенціалу можуть перевищувати звичайні збитки, викликані зу¬пинкою виробничого процесу. Враховуючи це, страху¬вання непрямих збитків від пошкодження чи загибелі нової техніки та технологічного устаткування правомірно проводити, беручи до уваги необхідність відшкодування підвищених результатів від їх застосування.
4. Особливості страхування комерційних та фінансових операцій
Страхування комерційної діяльності — одне з най¬більш складних як на стадії укладання договору, так і на протязі всього періоду його дії. Справа в тому, що відповідальність страховика по забезпеченню захисту комерційних ризиків полягає у відшкодуванні страху¬вальнику втрат, що виникли внаслідок несприятливої, непередбаченої зміни ринкової кон'юнктури та по¬гіршення інших умов для здійснення комерційних операцій.
Обсяг страхової суми як межа відповідальності по договорах такого характеру (як і по інших видах страху¬вання) встановлюється по заяві страхувальника, але, звичайно, за погодженням зі страховою організацією. При цьому можливі два підходи до визначення величини страхової суми. Згідно першого, її величина встанов¬люється, не виходячи за межі капітальних вкладень стра¬хувальника в комерційні чи фінансові операції, які він бажає застрахувати. Змістом другого підходу є включення в страхову суму не лише капітальних затрат, а також і певного прибутку (в межах нормативної величини), який очікується від вкладених коштів.
Страхування комерційних та фінансових операцій полягає в тому, щоб відшкодувати можливі втрати у випадку, коли через певний період застраховані угоди не дадуть очікуваної віддачі. Страхове відшкодування в та¬кому разі встановлюється в обсязі різниці між страховою сумою та одержаним прибутком від застрахованої ко¬мерційної діяльності.
Таким чином, при першому підході в обсяг відшко¬дування включаються затрати страхувальника. Йдеться, фактично, про страхування інвестицій. Застосування другого підходу дозволяє відшкодувати затрати й ве¬личину нормативного прибутку, а тому такс страхування можна назвати страхуванням доходу.
Враховуючи, що змістом страхування е захист від можливих втрат інвестиційних вкладень, строк дії дого¬вору страхування визначається періодом окупності капітальних вкладень. Очевидно, що конкретні строки окупності дуже розрізняються по видах діяльності (на¬прямах вкладень) навіть в одній галузі. Це залежить від часу функціонування підприємства, рівня його технічної озброєності, якості організації та управління, ступеня включення в інфраструктуру, тощо. Тому строки дії та умови договорів переважно носять індивідуальний харак¬тер, хоча й можлива їх певна уніфікація. Зазначимо, що при визначенні строку дії договору страхування комерційних та фінансових операцій інтереси партнерів проявляються по-іншому, ніж в будь-якому виді страху¬вання майна.