Харків у роки Великої Вітчизняної війни
На окукпованій території було введено примусову трудову повинність. Для цивільного населення, зайнятого на примусових роботах, застосовується режим, встановлений для військовополонених: 12-,14- і навіть 16-годинний робочий день, незважаючи на вік, стать, стан здоров'я, дуже низька заробітна платня, голодні пайки, тяжкі умови праці. Населення практично порівнялося в становищі худоби.
В сільській місцевості населення не було кращим. Була встановлена палична дисципліна. Німці проголосили, що за невихід на роботу в „громадські двори” або на трудову повинність ( на ремонт шляхів та ін.) винні перший раз будуть оштрафовані в розмірі 50 крб., а вдруге 25 різок, а у випадку саботажу - розстріл.
Найстрашнішим наслідком економічної політики окупантів був масовий голод.
Вивезення населення на роботи до Німеччини.
З початком окупаційного режиму харків'яни підлягалися вивезенню на роботи в Німеччину. В перші тижні частина людей, повіривши пропаганді, добровільно погодилась на виїзд до Німеччини.Добровольцям обіцяли роботу в Німеччині за спеціальністю, харчування, гарну заробітну платню. Але „фашистський рай” виявився не таким, як обіцяли: заробітна платня була мізерною, харчування поганим, умови праці - нестерпними.
Примусова відправка радянських людей до Німеччини проходила в умовах масового саботажу населення усіх заходів окупаційної влади по відправці. Жителі ховалися, не з'являлися на вказаний пункт збору, тому органи окупаційної влади разом з поліцейськими проводили облави, які стали системою при наборі робочої сили як у м. Харкові, так і в сільській місцевості. Всіх захоплених під час облави негайно вантажали в підготовлені вагони або тримали під посиленою охороною на пунктах збору до відправи в Німеччину. Українськийх спеціалістів і кваліфікованих робітників забирали, не надаючи змоги навіть одягтися і зібрати речі.
На примусові роботи вивозилось населення не тільки Харкова, а і міст і сіл Харківської області. Всього з Харкова і області окупанти вивезли до Німеччини 167 тисяч чоловік.
Харків перебував під окупацією з 24 жовтня 1941 року по 23 серпня 1943 року з місячною перервою у лютому-березні 1943 року.
Під час воєнних дій і внаслідок окупації Харківщина зазанала великих збитків. Місто і села були перетворені на руїни. Гітлерівці пограбували і зруйнували 500 підприємств союзної, республіканської і місцевої промисловості, електростанції, залізничний транспорт. Було вивезено в Німеччину 230 тис. тонн зерна, стоні тисяч голів продуктивної худоби, електротехнічне устаткування, верстати, трактори.
Надзвичайна державна комісія по розслідуванню злочинів німецько-фашистських окупантів визначила загальний збиток наукових і культурно-освітніх закладів Харківщини в розмірі 1,5 мільярда карбованців. Було пограбовано і знищено 1500 шкіл, 475 масових бібліотек, 37 вищих учбових закладів, 46 науково-дослідних інститутів, 14 театрів, 9 музеїв. Була пограбована фашистами Харківська картинна галерея, з якої вивезено 96 картин українських, 185 картин західноєвропейських авторів, 12 гравюр і багато інших цінностей.
Обласною комісією встановлено, що в загальному по Харківському районі за період окупації района німецькими загарбниками:
Розстріляно, повішено і замучено
Радянських громадян в тому числі а) чоловіків - 844 чол.
б)жінок, стариків - 470 чол.
в)дітей -
г) бійців Черв.армії- 164 чол.
2. Всього вивезено в німецьке рабство - 3658 чол.