Українська держава гетьмана Павла Скоропадського. Директорія. Західно-Українська Народна Республіка
Українська держава гетьмана Павла Скоропадського. Директорія. Західно-Українська Народна Республіка
ПЛАН
Берестейській мирний договір та його наслідки для України.
Гетьманський переворот. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Скоропадського.
Боротьба проти гетьманського режиму. Утворення Директорії. Внутрішня політика і зовнішня політична діяльність Директорії.
ЗУНР. Українська Галицька Армія. Злука УНР і ЗУНР.
Установлення в Україні радянської влади відбувалося в умовах переговорів про мир, які 9 грудня 1917 р. з ініціативи більшовиків почалися між Росією і Німеччиною та її союзниками у Брест-Литовському.
Ці переговори поставили Центральну Раду в складну ситуацію. Спочатку серед членів Ради переважала про антантівська орієнтація. Але надії на допомогу Антанти були ілюзорними.
Крім того, існувала реальна загроза окупації України арміями Німеччини Австро-Угорщини.
Ці держави зазіхали на Україну і мали всі шанси дістати згоду на її окупацію у ході переговорів з делегацією Радянської Росії.
За цих обставин уряд УНР звернувся до всіх воюючих і нейтральних держав з нотою, в якій заявив, що не визнає права Рад наркому виступати на переговорах від імені народів усієї Росії і буде вести переговори з Німеччиною та її союзниками цілком самостійно.
Представники німецького командування вітали цю заяву і разом із союзниками Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною повідомили Центральну Раду, що чекають її делегацію у Бресті - Литовському. 25 грудня делегація УНР у складі С.Голубовича, М.Левитського, М.Любинського. М.Полоза, О. Севрюка та С. Остапенка прибула в Брест-Литовський. Відкрився новий фронт боротьби за незалежність - дипломатичний.
29 грудня 1918 р. на першому пленарному засіданні міністр закордонних справ Австро-Угорщини граф Черні від імені союзних держав визнав повноправним учасником переговорів присутню делегацію України. Керівник делегації Радянської Росії на переговорах Л.Троїцький змушений був рахуватися з реаліями і, не знайшовши жодних аргументів проти, також визнав право делегації Центральної Ради виступати від імені УНР як самостійної держави.
Виконуючий обов'язки голови делегації УНР О.Севрюк ознайомив учасників переговорів з прийнятим на цей час Четвертим Універсалом, згідно з яким УНР оголошувала відокремлення від Росії. Тоді держави німецько-австрійського блоку визнали очолювану Центральною Радою Українську Народну Республіку незалежною державою, правомочною вступати у міжнародні відносини.
9 лютого між УНР і Німеччиною та її союзниками був підписаний мирний договір. Стан війни між Україною і державами німецько-австрійського блоку припинився. Німеччина і Австро-Угорщина, ставши союзниками УНР, зобов'язалися допомогти їй відновити контроль над усією територією держави. Зі свого боку, уряд УНР узяв зобов'язання поставити до Німеччини Австро-Угорщини 60 млн.пудів хліба, 2 млн.750 тис.пудів худоби у живій вазі, багато картоплі, цукру, сала, іншої сільськогосподарської продукції. У свою чергу, Німеччина й Австро-Угорщина пообіцяли надати Україні сільськогосподарські машини, вугілля, сіль та інші дефіцитні на території УНР товари.
Брестський договір був великим успіхом молодої української дипломатії. Він поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави.
Брестських договір визначив Далю радянської влади в Україні. 18 лютого розпочався загальний наступ німецько-австрійських військ на Східному фронті від Балтійського моря до Чорного. На території України ці війська наступали як союзні Центральній Раді.