ВІДЛИГА (1955-1964)
Для того, щоб прискорити темпи економічного розвитку, роби¬лися спроби часткової реорганізації управління господарством. Вони, однак, не зачіпали основ командно-адміністративної систе¬ми. Так, було організовано територіальні органи управління -ради народного господарства (раднаргоспи), які об'єднували одну або декілька областей. Створення раднаргоспів спочатку дало по¬зитивний ефект. Скоротилися бездумні зустрічні перевезення ван¬тажів з одного кінця країни в інший, з'явилися додаткові стимули розвитку для підприємств місцевого підпорядкування, зросла іні¬ціатива на місцях. Реформа прискорила технічну реконструкцію багатьох підприємств: за 1956—1960 рр. вступило до ладу втричі більше нових типів машин, агрегатів, установок, ніж за поперед¬ню п'ятирічку. З іншого боку, реорганізація збила ритм виконан¬ня п'ятирічних завдань. Щоб приховати ці збої, керівництво краї¬ни змінило п'ятирічний термін виконання господарських планів і запровадило на 1959—1965 рр. новий доопрацьований семирічний план. У ньому значна увага відводилася подальшому піднесенню оборонної промисловості.
Уже з перших повоєнних років великих зусиль було докладено для розбудови військово-промислового комплексу, зокрема виробництва нових видів зброї. У 1953 р. Радянський Союз вперше випробував вод¬неву зброю. Головним конструктором термоядерної зброї в СРСР був академік Андрій Сахаров, який згодом збагнув усю небезпеку виник¬нення термоядерної війни і став активним борцем за мир.
Організатором дослідницької роботи у галузі ядерної науки та тех¬ніки у СРСР був академік Ігор Курчатов. Під його керівництвом у 1954 р. вперше у світі було збудовано атомну електростанцію в Обнінську (Калузька область Росії).
Вражаючих успіхів було досягнуто у дослідженні та освоєнні космо¬су. 4 жовтня 1957 р. Радянський Союз вперше у світі здійснив запуск штучного супутника Землі. 12 квітня 1961 р. у космос полетіла радянсь¬ка людина - Юрій Гагарін.
Освоюючи виробництво найновішого озброєння та випробовуючи нові технології, урядовці не зважали на головне — як все це познача¬ється на довкіллі, а отже, — на здоров'ї людини і всього живого. Так ядерна зброя стала джерелом отруєння радіонуклідами територій на¬вколо полігонів. Аварія 1957 р., що трапилася на ядерному військово¬му об'єкті поблизу російського міста Челябінська, спричинила масові радіоактивні враження населення, екологічне забруднення. Цю ка¬тастрофу і її шкідливі наслідки було приховано від громадськості, меш¬канці продовжували проживати у небезпечній зоні. У 1960 р. під час випробувань вибухнула міжконтинентальна балістична ракета. За¬гинуло багато військових. Незважаючи на окремі невдачі, військово-промисловий комплекс СРСР набирав сил. М. Хрущов похвалявся, що ракети виходять із заводів, як «ковбаси з автоматів». Майже на кожно¬му великому підприємстві створювали таємні цехи для випуску військової продукції.
Далекою від розв'язання залишалася проблема забезпечення продук¬тами харчування, що спонукало кремлівське керівництво приділяти значну увагу сільському господарству. Вишукувалися різні способи швидкого збільшення виробництва, особливо зернових культур. У 1954 р. розпочалося освоєння цілинних земель у Казахстані, Сибіру, на Уралі та Північному Кавказі. Цілинна кампанія стала загальнонарод¬ною За два роки на цілинні землі приїхало понад 360 тис. новоселів. Завдяки освоєнню цілини площа орних земель у країні зросла на 27 /V У 1955 р. валовий збір зерня становий майже 104 млн т проти 81 млн т у 1950 р. Однак згодом далися взнаки непередбачені негативні наслід¬ки суто екстенсивного розвитку сільського господарства, зокрема ерозія грунтів, яка призвела до падіння врожайності зернових культур.У 1959 р. було прийнято рішення про ліквідацію машинно-трактор¬них станцій (МТС). їх машинний парк передали колгоспам, сподіваю¬чись на ефективніше використання. Однак відсутність у колгоспах гаражів, ремонтної бази, фахівців негативно позначилася на викорис¬танні Й збереженні техніки. Наступною ідеєю, якою захопився М. Хру¬щов, було широке впровадження посівів кукурудзи. Це, за його заду¬мом, мало значно підвищити ефективність сільського господарства, насамперед тваринництва. За наказом М. Хрущова по усій країні, на¬віть на півночі, за рахунок скорочення ПОСІРІВ інших культур почали висівати кукурудзу. Цю культуру було проголошено «королевою по¬лін»- Керівник радгоспу чи колгоспу, який відмовлявся п впроваджу¬вати, ризикував своєю посадою.
Однак і кукурудза не дала очікуваних результатів. Партійна вер¬хівка звинуватила селянство у недостатньо відданій пращ на колгосп¬них ланах і взяла курс на ліквідацію особистих присадибних госпо¬дарств. Мовляв, коли селян позбавити власного господарства, то у ви¬вільнений час вони сумлінніше працюватимуть у колгоспах. Посилив¬ся податковий тиск на селян, знову вдалися до обтинання городів, обмеження кількості худоби. З 1958 по 1962 р. поголів'я корів на се-лянських пддвір'ях скоротилося з 22 до 10 млн голів. Утиски селянсь¬ких господарств, підперта експлуатація праці колгоспників призвели до масової втечі селян до міста. Дешеві робочі руки потрібні були для розширення промислового виробництва, будівельного комплексу.
Міграція до міст загострила і без того серйозну житлову проблему. М. Хрущов намагався її розв'язати шляхом механізації будівельних робіт та широкого будівництва малогабаритних «п'ятиповерхівок», які за низьку якість архітектурного планування та будівництва у народі прозвали «хрущобами».