Демонтаж командно-адміністративної системи. Перші кроки державотворення на Волині (1991-1992 рр.)

Визначними політичними подіями в житті України і жителів Волині були підготовка та участь у всеукраїнському референдумі на підтвердження Акту проголошення незалежності України та виборах Президента України. Під час передвиборчої кампанії у вересні на Волині перебував кандидат у Президенти України, Голова Республіканської партії, народний депутат України Левко Лук’яненко, який зустрічався з виборцями у Луцьку та Горохові. У жовтні Волинь відвідав кандидат у Президенти України В.М.Чорновіл – голова Львівської обласної ради народних депутатів, народний депутат України. У листопаді з виборцями зустрівся кандидат у Президенти України, Голова Верховної Ради України Л.М.Кравчук, який побував у Ківерцівському районі, мав розмову з колективом обласної лікарні в Луцьку, відвідав військовий аеродром. У цьому ж місяці на Волинь приїжджав академік І.Р.Юхновський, – народний депутат України, голова постійної комісії Верховної Ради України з науки і освіти, який також балотувався у Президенти України.

Водночас на Волині проводився збір підписів громадян на підтримку претендентів на кандидата у Президента України. На Волині було організовано виборчий округ № 4. На черговому засіданні окружної виборчої комісії Волинського виборчого округу напередодні виборів було підбито підсумки збору підписів громадян на підтримку претендентів – кандидатів у Президенти України. Вони отримали таку кількість підписів: Кравчук Л.М. – 22173; Чорновіл В.М. – 9767; Лук’яненко Л.Г. – 5945; Юхновський І.Р. – 2803; Пилипчук В.М. – 1 801; Щербак Ю.М. – 981; Яворівський В.О. – 157; Ткаченко О.М. – 83; Гіль А.Я. – 54; Коцюба О.П. – 34 [9].1 грудня 1991 р. відбулися дві знаменні події – обрання Президента України і референдум щодо підтвердження Акту проголошення незалежності України. Як відомо, Президентом України було обрано Л.М.Кравчука. Волиняни 96,32 % голосів підтвердили Акт проголошення незалежності України [10]. 1 грудня 1991 р. увійшло в історію як подія доленосного значення. Український народ продемонстрував свою волю, юридично закріпив своє віковічне прагнення до незалежного життя.

7-8 грудня в Біловезькій пущі Президент України Л.Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С.Шушкевич і Президент Росії Б.Єльцин констатували розпад Радянського Союзу і підписали угоду про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

У другій половині 1991 р. тривав процес формування та організаційного зміцнення політичних партій і суспільно-політичних утворень. У жовтні 1991 р. на території Волині припинив діяльність обласний осередок Ленінської комуністичної спілки молоді. Замість неї було утворено Спілку молоді Волині. 5 листопада в м. Луцьку відбувся форум інтелігенції Волині, на якому було висловлено підтримку резолюції форуму інтелігенції України щодо незалежності нашої держави, який проходив 14-15 вересня в Києві. Наприкінці листопада в Турійську створено районну організацію Селянської партії України. Цікаво, що виникнення районної організації передувало обласній. Установча конфе¬ренція волинського осередку Селянської партії України відбулася у грудні. Головою організації став Р.С.Чап’юк. У цей період на Волині не було створено жодної партії центристського спрямування, що позначилося на характері політичних відносин, загостренні протистояння лівих та правих сил.

Логічним наслідком руйнування комуністичної системи в Україні було перейменування міст, населених пунктів, вулиць, споруд тощо. Не минули ці процеси і Волинь. У містах області були створені групи з перейменування вулиць та об’єктів комунальної власності. Так, Луцька міська рада народних депутатів рішеннями від 18.12.1990, 30.10.1991, 15.07.1992 рр. вирішила погодитися з поданими пропозиціями спеціально створеної комісії з цього питання і перейменувати значну кількість проспектів і вулиць. У місті зникли назви таких вулиць і проспектів, як Правди, Ленінградська, Радянська, Леніна, майдан Ленінського комсомолу, Комуністична, Толстого, Галана, Юних ленінців та ін.

Віковічне прагнення українського народу до вільного самостійного життя знайшло своє відображення у нових назвах проспектів і вулиць. Символічно, що саме центральна вулиця обласного центру, яка носила ім’я Леніна, стала називатися пр.Волі, а одна з найбільших площ була перейменована в майдан Незалежності.

Дещо пізніше, 19 лютого 1992 р., виконком Волинської обласної ради народних депутатів прийняв рішення “Про зняття з-під охорони держави пам’ятників в області, що не становлять історичної та мистецької цінностей”. Однозначну ідеологічну спрямованість цього рішення видно з переліку пам’ятників, що виключалися з реєстру: Карлу Марксу, Ф.Енгельсу, В.І.Леніну, М.І.Калініну, С.М.Кірову, Ф.Е.Дзержинському, Я.М.Свердлову, Н.К.Крупській, В.І.Чапаєву, М.А.Щорсу, Є.Тельману, О.В.Суворову, І.В.Мічуріну, а також Гармата (вулиця Набережна), Танк (вулиця Карбишева), Літак (вулиця Рівненська).

Отже, у другій половині 1991 р. у політичному житті волинян відбулися кардинальні зміни. Були зруйновані старі органи влади, розпочалося будівництво нової політичної системи з реальною багатопартійністю, демократичними виборами, поділом влад та ін., тобто закладені перші цеглини в підвалини майбутньої демократичної держави.