Церква Петра і Павла: історія та археологія
У серпні-листопаді 2004 року експедицією Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка та Сіверського інституту регіональних досліджень проводились археологічні дослідження на території резиденції Богдана Хмельницького в м. Чигирині. Дослідження фінансувались Націо¬нальним історико-культурним заповідником «Чигирин» [10, с, 1].
Перший об`єкт - зовнішня територія бастіону Дорошенка на схилі Замкової гори. Другим об`єктом археологічних досліджень 2004 р. стали пошуки церкви Петра і Павла, зображеної на кресленні Гордона в 1678 р. Головною метою було, як підтвердження об`єктивної наявності, так і виявлення дійсних параметрів для можливої реконструкції. Для цього в процесі роботи було розбито дві траншеї завдовжки 18 та 6,75 м та один розкоп загальною площею 54,75 м2. Товщина культурного шару на розкопі досягала 1,25м.
В результаті було частково розкопано дві стіни церкви. Західна стіна має досліджену довжину 8,7 м, і в південній частині врізається в схил. Південна стіна досліджена на довжину 12-ти метрів по зовнішній частині. Спосіб мурування такий, як і на бастіоні Дорошенка з тією лише різницею, що в стінах церкви, товщина яких 1,9-1,95 м, каміння меншого розміру та менш оброблене. Зрозуміло, що мури церкви були врізані у схил, але поки ще не досліджено, на яку глибину.
У західній частині південної стіни, погано збереженій, разом з розвалом каміння було знайдено велику кількість цегли з канелюрами. Дослідники припускають, що, можливо, це була прибудова не зафіксована на плані Гордона. На внутрішній частині південної стіни було виявлено залишки фресок однотонного темно-сірого кольору. Ймовірно, даний колір утворився після пожежі.
Західна стіна має дві цікаві особливості. По-перше, в її верхній частині є зовнішній виступ на 0,1 м. Припускають, що це виступ над цокольним поверхом. До цього припущення підштовхує друга особливість: у дослідженій частині стіни, з глибини 0,15 м, на відстані 1,5 м. від північно-західного кута будівлі виявлено арочне мурування із вертикально поставленого вузького довгого камін¬ня. Під аркою нема муру, а є кілька шарів ґрунту, явно замивного характеру. Щоб вберегти стіну від руйнування, замив не розби¬рався і буде досліджуватись при подальших розкопках [10, с. 14].
На території розкопу були знайдені фрагменти різноманітних гончарних виробів. Це частини горщиків, покришок, мисок. Вони вироблені з різної глини (біла, сіра, рожева), мають різноманітну форму, форму та колір орнаменту, але в датуються XVII ст.
В заповненні церкви були виявлені фрагменти скляного посуду – вінце та денце чарки, денце бокалу, горло пляшки та фрагменти віконниць.
Колекція знахідок, виготовлених із заліза, є найбільш масовою: цвяхи, скоби, взуттєва підкова, дверний завіс, костиль, фрагмент чавунної гранати. Вироби із кольорового металу, на жаль, погано збереглися. Один виріб можна визначити як застібку книги. Ще сім фрагментів частин виробів із не піддаються визначенню.
Був також знайдений фрагмент обробленої кістки. В запов¬ненні було багато кусків горілого повністю та частково обгорілого І дерева. Серед частково обгорілих фрагментів ікон — невелика частина із залишками золотого фону та фрагмент із видимою врізною поперечиною та залишками шипованого кріплення. Інші частини, ймовірно фрагменти кіоту, фактично є вугіллям, але дуже добре зберегли форму та всі подробиці різноманітної різьби та кріплення [10, с. 15, 16].
Такі знахідки вказують на те, що церква Петра і Павла була зруйнована в пожежі у 1678 р. під час турецьких походів на Чигирин,Ми не маємо ніяких графічних зображень міста періоду його найвищого розквіту, коли Чигирин був резиденцією Богдана Хме¬льницького. Є лише зображення, що стосуються 1678 р. - напере¬додні облоги й захоплення міста турками. Тому таке велике, і в дея¬ких моментах вирішальне, значення має археологічне дослідження культурних шарів та залишків архітектурних споруд того періоду. 2 червня 2004 року Кабінетом Міністрів України були прийнято Постанову №721 «Про затвердження Комплексної програми розвитку історико-архітектурного комплексу «Резиден¬ція Богдана Хмельницького» на 2004-2010 роки». Метою ще: програми є відтворення гетьманської резиденції, що забезпечить збереження та популяризацію унікального історико-культурної о середовища, пов`язаного з ім`ям Б. Хмельницького. Серед основ¬них завдань програми — науково обґрунтоване реставраційне від¬творення об`єктів історико-архітектурного комплексу «Резиден¬ція Богдана Хмельницького», одним з яких є і церква Петра Павла [11, с. 3]. Відповідно до основних напрямків виконання програми, археологічні дослідження церкви буде продовжено Також заплановано реставраційне відтворення храму т;І консервація його автентичних залишків [11, с.6]. Щоб відновлені: церква Петра і Павла була максимально наближена до оригіналу при створенні ескізу було проведено велику роботу над аналізом аналогічних церков того періоду. Науково-проектну докумен¬тацію розробляє Київський інститут історії архітектури та містобудування. Автор проекту Юрченко Сергій Борисович.