Діячі освіти на Катеринославщині. Династія Ковалевських
Батько – Я.Я.Ковалевський протягом тривалого часу очолював Катеринославську класичну гімназію (1831-1842 рр.), а донька – О.Я. Риндовська стояла у витоків середньої жіночої освіти в регіоні. Майже сорок років (1865-1905 рр.) вона була директором Маріїнської жіночої гімназії. Онука – О.М.Калмикова певний час працювала викладачем в освітніх закладах Харкова та Катеринослава. Їх по-праву можна назвати представниками педагогічної династії Катеринославщини XIX – поч. XX століття.
На жаль, плідна діяльність родини Ковалевських на освітянській ниві майже не отримала висвітлення у сучасній дослідницькій літературі. Про Я.Я. Ковалевськго побіжно згадує відома українська дослідниця Г.К.Швидько [7, с.9]. Невелика інформація міститься у популярних розвідках Є.Мировича, В.Мороза, Р.Корж, присвячених його доньці О.Я.Риндовській [4]. Сьогодні існує нагальна потреба звернутися до цих яскравих особистостей, залучивши нові джерела. В Дніпропетровському обласному архіві та історичному музеї були виявлені матеріали, які дають уявлення про фінансування та стан народної освіти,різнобічну діяльність благодійних товариств, що надавали реальну допомогу нужденним ученицям. Певний інтерес, на наш погляд, викликають атестати учениць Маріїнської жіночої гімназії, де наводиться перелік дисциплін, які викладались у цьому навчальному закладі [2].
Яким Якович Ковалевський походив із дворян Катеринославської губернії Олександрівського повіту. Нам не вдалося встановити місце та рік його народження. Початкову освіту отримав вдома. У 1807 році поступив до Катеринославської гімназії. Виявив тут неабиякі здібності. Двічі був нагороджений “книжками та похвальною грамотою за відмінні успіхи у навчанні” [1, c.76, прил. II]. Цікаво, що у 1905 році, коли святкувався сторічний ювілей гімназії, з 1466 випускників було відзначено тільки 35 найкращих. Серед них – Я.Я.Ковалевський.
Після успішного закінчення Катеринославської гімназії (1811 р.) юнак продовжив навчання у Харківському університеті [1,c.78]. Саме тут свого часу навчався Д.Т.Мізко – відомий громадський діяч Катеринославщини, що займав упродовж 27 років (1803-1831рр.) посаду директора губернських училищ та Катеринославської гімназії [6, c.82]. Прикметно, що після закінчення Харківського університету Я.Я.Ковалевський отримав диплом кандидата права і деякий час працював за фахом у Петербурзі та Харкові. Важливою подією у житті Якима Яковича став шлюб з Олександрою Трохимівною Вуєм’євою, яка походила з заможної родини. Цікаво, що “рідні сестри Олександри Трохимівни булиодружені з двоюрідними братами – баронами Корфами. Один із них – діяч миколаївської епохи, другий – сибірський генерал–губернатор, третій – відомий педагог”. На жаль, Олександра Трохимівна рано померла. Яким Якович взяв на свої плечі важкий тягар виховання дітей [6,c.10, 14].
Особливий період у житті та педагогічній діяльності Я.Я.Ковалевського припадає на 30-і – початок 40-х рр. ХІХ ст. У 1831 році його було призначено директором народних училищ і Катеринославської класичної гімназії, які входили до Харківського навчального округу [1, c.77]. Сучасники згадували, що “Ковалевські були прийняті місцевим дворянством у своє середовище”, швидко “стали своїми” [6, c.12]. Зазначимо, що з самого початку він очолив реформування навчального закладу на підставі статуту 8 грудні 1829 року. За миколаївським статутом передбачався 7-річний строк навчання, викладачі поділялись на 2 розряди: старших і молодших. “До першого – належали викладачі давніх мов, математики, російської літератури, історії; до другого – російської граматики, географії та нових мов”. Для учнів перших трьох класів передбачалося покарання різками. Кращі учні після закінчення гімназії йшли на державну службу, головним чином у якості канцеляристів.
Реформування гімназії проходило поступово. Директор творчо ставився до цього процесу, неодноразово звертався до міністра народної освіти з пропозиціями щодо обсягу дисциплін, програм тощо. З самого початку рішуче підтримав введення п’ятибальної системи оцінки знань і поведінки учнів. Відкриття реформованої гімназії відбулось 30 серпня 1836 року. Безперечно, головна увага приділялась вивченню давніх і нових мов: латинської, німецької та французької. Нерідко практикувалось запрошення молодих викладачів. Так, у 1831 р. французьку мову викладав М.М.Ларут – студент Рішєльєвського ліцею. Я.Я.Ковалевський дбав і про дозвілля учнів. Завдяки йому учні мали можливість займатися музикою і співами, для них були встановлені “машины для гимнастических упражнений” [3, c.79].З ім’ям Якима Яковича Ковалевського пов’язують відкриття шляхетного пансіону для учнів, які приїздили до Катеринославської гімназії з інших міст. Вперше, про необхідність його створення повідомило катеринославське дворянство у 1810 р. Передбачалось безкоштовне утримання дітей дрібнопомісних та неродовитих дворян. Гроші надавало дворянське товариство. Вже у 1839 р. було зібрано понад 200 тис. крб. Майже половина цієї суми надійшла від меценатів (міського секретаря Бородавки, майора Скорнякова, дворян Гері, Долюнтовича та ін.). Урочисте відкриття і освячення пансіону відбулося 9-го серпня 1840р. Були присутні почесні гості: Я.Я.Ковалевський, “предводитель дворянства” барон Франк, керуючий палатою державного майна Гладкий, міський голова купець Артамонов та ін. Пансіону подарували ікони Спасителя, Богоматері та Св.Трійці. Цікаво, що при ньому була навіть відкрита невелика дерев’яна обсерваторія для метеорологічних спостережень [1, c.79].
Гімназія мала у своєму розпорядженні добру бібліотеку. Збереглося свідчення про неї письменника і видавця Воєйкова, що перебував у нашому місті у 1825 році. Свідчив, що до гімназичних книгосховищ увійшла частина бібліотеки князя Г.О.Потьомкіна, головним чином іноземні книжки. Бібліотекарем гімназії був викладач словесності, доктор філософії та “изящных наук” І.І.Любичевський (працював у 1808-1835 рр.) [7, c.8]. Вже на 1836 рік бібліотека налічувала близько 3 тисяч томів.