Проблеми економічного розвитку України в період незалежності
При цьому слід пам'ятати, що зміна економічної системи не відбувається автоматично, для її здійснення потрібна чітко вира¬жена політична воля. Злам планової системи і створення ринко¬вих структур економіки відбуваються одночасно і можуть мати болючі наслідки для значної частини населення. Криза, обумов¬лена процесами адаптації, означає безробіття, невпевненість у зав¬трашньому дні. Необхідність переорієнтації, подолання депресії потребує терпіння і непопулярних рішень уряду. Слід зазначити, що прагнення розмити реформи (наприклад, за допомогою попу¬лістських рішень) або зовсім їх загальмувати, зберігаючи старе, виникають не тільки на початковій фазі процесу перетворень, а постійно повторюються. Такій спокусі піддаються навіть уряди, які мають в своєму кабінеті тверде ядро із особистостей-реформа-торів, які без сумніву виступають за ринкову економіку.Тому при переході до ринкових відносин за таких умов Україні необхідно було розв'язати цілу низку проблем. Зокре¬ма, реформи слід було починати з лібералізації цін і макроекономічної стабілізації. Ціни повинні були відображати попит і пропозицію і таким чином сигналізувати про наявний дефі¬цит. Жорстка грошова політика повинна лише забезпечувати позитивні реальні процентні внески і зниження темпів інфляції.
На початку реформ слід лібералізувати торгівлю, для ко¬мерційних операцій ввести обмеження внутрішньої конверто¬ваної валюти. Відміна монополії на зовнішню торгівлю фактично відкриває можливості для контактів з країнами світової співдружності. Поряд з макроекономічними реформами слід розпочати реформи структурні. Проведення великої, що триває відносно довго, та малої приватизації дасть можливість ство¬рити доволі чисельний приватний сектор.
З метою успішного проведення структурних реформ необ¬хідно створити інститути ринкової економіки - надійні, орієн¬товані на правові норми, включаючи договірне право, банківсь¬ку систему з незалежним Центральним банком і новими ко¬мерційними банками, податкову систему, припинення втручан¬ня держави і її міністерств в економіку, створення системи соціального захисту.
Для успішного проведення реформ важливо мати фінансо¬ву підтримку міжнародних фінансових організацій (особливо Міжнародного валютного фонду) і західних урядів. З метою покращання міжнародної кредитоспроможності, при високій зовнішній заборгованості, необхідно укласти домовленості із західними урядами про реструктуризацію боргів. Крім того, важливою умовою успішного проведення реформ є створення вигідних умов для іноземних інвесторів.
Таким чином, здобувши незалежність і проголосивши курс на проведення економічних реформ, Україна стала перед необ¬хідністю реалізації надзвичайно складних і важливих заходів.
Економіка України в умовах незалежності
Тяжким і довгим був шлях України до незалежності, нелегкими є становлення і розбудова її державності, особливо рин¬кової економіки. У 1991 р. Україна одержала лише атрибути суверенної держави. Але вона не відразу спромоглася напов¬нити їх реальним змістом. Особливо небезпечною стала неза¬вершеність розбудови національної економіки. Перехід від ад-міністративно-директивної до ринкової економіки, від загаль¬носоюзного економічного комплексу до власної економічної системи не міг бути безболісним. Це підтверджує і досвід інших країн. Але те, що сталося з Україною, не має історичних ана¬логів. З 1990 по 1994 рік валовий національний продукт ско¬ротився на 44%, обсяг промислової продукції на 41%, націо¬нальний доход - на 54%. У 1994 р. спад промислового вироб¬ництва України досяг свого максимуму - 27,7%. У роки вели¬кої депресії спад виробництва не перевищував 25%. В СРСР під час другої світової війни найнижча позначка падіння про¬мислового виробництва складала 30%. Криза охопила і сільське господарство України. У 1990-1993 рр. обсяг сільськогоспо¬дарської продукції скоротився на 1/4. Зменшилося стадо ве¬ликої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, кількість птиці.
Кризовий стан у сільському господарстві зумовили такі причини, як безгосподарність, інфляція, відсутність комбікормів тощо. У державно-колгоспному секторі склалася парадоксаль¬на ситуація. З одного боку, державні господарства витрачають мільйони доларів лише на придбання ембріонів і кормів, щоб в перспективі створити м'ясне стадо, а з іншого - українські селяни не можуть продати тисячі голів відгодованої великої рогатої худоби, свиней, молока, сиру, масла. Ряд позаекономіч¬них чинників може привести сільське господарство до катаст¬рофічних наслідків. У 1994 р. площа ерозійних орних земель в Україні становила 13,6 млн. га (51,8%). Щороку з ланів змивається водою, здувається вітрами 600 млн. т грунту, в тому числі 40 млн. т гумусу. В останні роки занедбано свинарство, птахівництво, садівництво, виноградарство.
Занепад сільського господарства може мати для українсь¬кої держави трагічні наслідки, адже експорт продукції цієї галузі - це основні валютні надходження країни. З кожним роком експорт українських сільськогосподарських товарів скорочується, отже зменшуються валютні резерви державної скарбниці.