Становлення неокласичної традиції. Кембріджська школа

Становлення неокласичної традиції. Кембріджська школа

У 90-х роках XIX ст. в Англії сформувалася так звана кембрідж-ська економічна школа, засновником якої був досить відомий еко¬номіст кінця минулого і початку нинішнього століття Альфред Маршалл (1842-1924). Ця школа за своїм впливом на економічну думку не поступалася австрійській і започаткувала новий напрям в економічній теорії, так званий неокласичний. Наукові заслуги А. Маршалла в царині економіки на Заході іноді навіть порівнюють з відкриттями Коперника в астрономії.

У своїх працях, особливо у відомій книжці «Принципи політич¬ної економії» (1890), він намагався розробити універсальну еконо¬мічну концепцію, об'єднавши різні економічні теорії. Найбільшою його заслугою є створення синтетичної теорії, яка поєднала елемен¬ти трудової теорії вартості і «теорії граничної корисності», що зба¬гатило науку більш глибоким аналізом взаємозв'язку виробництва й обміну на підставі функціонального методу дослідження. А. Мар¬шалл зборов суперечності теорії граничної корисності й теорії фак¬торів виробництва і сконцентрував основну увагу на розробці теорії ціни. Основні його теоретичні надбання витримали іспит часом і користуються популярністю й дотепер.

А. Маршалл (слідом за Джевонсом) запропонував замість понят¬тя «політична економія» поняття «економіко» і дав власне визна¬чення цієї науки: політична економія, або економіко, - це наука, що вивчає людство в його повсякденному житті; вона розглядає ту частину індивідуальних або суспільних дій, котра «якнайтісніше зв'язана з придбанням і споживанням матеріальних атрибутів добробуту». Це визначення суттєво відрізнялось від тих, що давали йо¬го попередники, які обмежували предмет політичної економії лише наукою про багатство. Маршалл, як бачимо, підходить до тракту¬вання її предмета ширше. «З одного боку, - зазначає він, - це нау¬ка про багатство, але з іншого - це наука про людину, яка відчуває на собі вплив найрізніших факторів; щодо економіки, то вона ціка¬виться переважно мотивами, які впливають ... на поведінку людини в її економічному житті».

У центрі наукових пошуків Маршалла - ціна продукту, яку він розглядав як найважливіший елемент ринкової економіки. Суть йо¬го теорії ціни полягає в синтетичному поєднанні двох груп факто¬рів, що впливають на ринкову ціну. З одного боку, є ціна попиту. Вона формується під впливом попиту на товар, який визначається корисністю продукту. Ця група факторів має ринкове походження. З іншого - є ціна пропозиції, яка залежить від витрат виробництва, тобто зв'язана з процесом виробництва. Середню ціну (вартість) Маршалл трактує як результат ціноутворення, коли перетинаються на ринку ціна попиту і пропозиції.

А. Маршалл був переконаний, що його теорію ціни спрямовано на пошук усіх факторів, які, на його думку, ціну визначають. Він за¬являв, що оскільки ринкові ціни складаються під впливом попиту та пропозиції, це, у свою чергу, потребує виокремлювання суми фак¬торів, від яких залежать зміни як попиту, так і пропозиції, їхнього взаємозв'язку на будь-якому ринку. Підкреслювалося, що дія як по¬питу, так і пропозиції щодо ціни є однаковою за умови вільної кон¬куренції. Незаперечна заслуга А. Маршалла полягає також у тім, що він визначив умови, необхідні для переведення попиту в ціну. У нього граничною ціною попиту стає ціна, за яку було придбано останній куплений товар.

Аналізуючи фактори, що впливають на величину попиту на товар на ринку, він виводить головний закон попиту, який став хрестома¬тійним: «чим більша кількість товару, який треба продати, тим нижча має бути ціна його пропонування з тим, щоб товар знайшов покупця;

або, інакше кажучи, потрібна кількість товару збільшується зі зни¬женням ціни і зменшується з її зростанням» . А. Маршалл одним із перших зв'язав із ціною товару еластичність попиту на нього. Він склав діаграми, які показують зміни в ціні й кількості продукту для товарів з різним ступенем еластичності: від низької до високої.

У контексті співвідношення ціни й корисності він виводить по¬няття споживчого надлишку, під яким розуміє «додаткову суму до сплачуваної ціни, яку він (споживач) згоден виплатити замість того, щоб відмовитися від речі». Автор ілюструє це поняття такими при¬кладами, як сіль, сірники та інші товари, ціна яких, звичайно, нижча за ту, яку люди заплатили б перш ніж відмовитися від використання цих товарів.

Фактори виробництва, на думку Маршалла, - земля, праця, ка¬пітал і організаторські здібності - визначають ціну пропозиції. Він визнає наявність певних труднощів формування ціни пропозиції на деякі товари і фактори виробництва, які зв'язані з так званою фіксо¬ваною пропозицією. Так, земля є одним із факторів, пропозиція яко¬го фіксована, і контролювати її, на думку Маршалла, людина не в змозі. Але елемент часу, вважає він, допомагає пояснити відмінності між фіксованою й еластичною пропозиціями.Ринок Маршалл розглядав як високоорганізовану інституцію, де взаємодіють попит і пропозиція і встановлюються ціни. На ринку в процесі й під час обміну товарами пропозиція й попит перебувають у тимчасовій рівновазі. Маршалл використав ринок кукурудзи для ілюстрування того, як покупці та продавці можуть торгуватися і ці¬на може «перекидатися туди-сюди як воланчик». Якщо попит та пропозиція приблизно однакові, встановлюється одна ціна, якщо рі¬зні - інша. У будь-якому разі ціна тимчасово врівноважить попит і пропозицію для даного ринку на один день.