Теоретичні проблеми Капіталу К.Маркса

Теоретичні проблеми Капіталу К.Маркса

Праця над цим фундаментальним твором тривала понад п'ятнадцять років. Її було задумано як критичний огляд поширених у ті часи економічних теорій. Кілька рукописних варіантів «Капіта¬лу» (1857-1865) («Критика політичної економії», «До критики по¬літичної економії», другий та третій попередні варіанти «Капіталу») у вигляді нарисів та закінчених теоретичних викладок давно були готові до друку, однак Маркс намагався надати цьому твору харак¬теру вичерпної, логічно закінченої теорії. Головною метою дослі¬дження, за словами Маркса було «відкриття економічного закону руху сучасного суспільства» .

Однак вихід у світ одночасно всіх томів «Капіталу» не пощасти¬ло забезпечити: праця тривала надалі, а обсяги опрацьованих мате¬ріалів зростали. Було прийнято рішення про видання першої, в ці¬лому завершеної частини.

Перший том «Капіталу» вийшов з друку 1867 p., і йому Маркс дав заголовок - «Процес виробництва капіталу».

Центральною проблемою цього тому є проблема виробництва додаткової вартості як основи розвитку й виразника відносин між капіталом та працею. Теза, з якої виходить Маркс у своєму аналі¬зі, - це визначальна роль виробництва щодо розподілу, обміну та споживання.

Дослідження починається з визначення ролі грошей та товару у становленні капіталізму. Аналізуючи просте товарне виробництво, Маркс доводить, що існування в докапіталістичну добу товарного виробництва й торгівлі, яка обслуговувалась за допомогою грошей, історично зумовлює виникнення капіталу.

Категорії товару і його вартості було достатньо досліджено представниками класичної школи та їхніми послідовниками, але та¬кого суворо логічного визначення, як Маркс, величині вартості то¬вару не дав ніхто.

Передовсім визначивши товар, як продукт, призначений суто для обміну, а не для власного споживання, Маркс звертає увагу на те, що товар має дві властивості, перша з яких забезпечує йому по¬пит на ринку (споживна вартість) і характеризує товар як корисну у конкретному відношенні річ; друга (вартість) - забезпечує йому можливість обмінюватися на інші речі, порівнюватися з ними неза¬лежно від того, в якій формі вони виступають, які конкретні потре¬би задовольняють.

Отже, різноманітні речі можуть обмінюватися одна на одну за¬вдяки двом притаманним їм властивостям: потреба в конкретній речі є причиною обміну, а вартість, закладена в кожній з них, забезпе¬чує його. Пропорції в процесі обміну (мінова вартість) визначають¬ся через порівнювання вартостей.

Дві властивості товару зумовлено двома характеристиками праці, що створює цей товар: конкретною працею, яка потребує особливих навичок і результатом котрої є якась конкретна річ, що забезпечить конкретну користь, та абстрактною працею, яка споріднює всі види праці, бо є результатом витрат певних зусиль (розумових, фізичних) на виробництво товарів.

Аналізуючи процес обміну товарами на основі порівнювання їх¬ньої вартості, Маркс в історичній ретроспектив! показує розвиток обміну і виникнення грошей як закономірного наслідку цього роз¬витку. За Марксом, гроші - це також товар, який виступає у спе¬цифічній формі, але завдяки їх участі в процесі обміну вартість на¬бирає форму ціни, яка може дорівнювати вартості, а може від неї відрізнятись.

Щоб довести природний зв'язок товарів та грошей, Маркс аналі¬зує функції грошей у процесі обміну. У вирішенні цієї проблеми він іде далі класичної школи, визначаючи п'ять функцій грошей: як мі¬ри вартості, засобу обігу, засобу створення скарбів (золото та сріб¬ло) та засобу нагромадження, засобу платежу та світових грошей. Різні етапи розвитку суспільства зумовлюють різний рівень реаліза¬ції цих функцій.

Докладне дослідження суті товарів та грошей передує викладу го¬ловної ідеї першого тому «Капіталу» - проблеми перетворення прос¬того товарного виробництва на капіталістичне, що відбувається в ме¬жах еквівалентного обміну на підставі закладеної в товарах вартості.

Маркс показує, як гроші виходять з товарної форми і стають першою формою прояву капіталу. Однак він не ототожнює гроші і капітал, а підкреслює, що лише за відповідних умов вони виконують цю функцію.