Історичний аспект розвитку податкової політики та можливості модернізації її інституту в Україні
В подальшому міра «соха» як міра вимірювання, або «сошиний лист», почала розповсюджуватись не тільки на землю. До неї стали включатись двори в містах та інші елементи. Була встановлена система, коли до «сохи» входили двори, які поді¬лялись в залежності від видів діяльності та розміру доходу.
В цілому виділялись державні чиновники, які складали загальні «посошні лис¬ти» по всіх містах, повітах, дворах, різноманітні категорії землевласників, які об'єднались в окрему книгу. Податкова політика будувалась так.
1) Виділялись волості в цілому з визначенням загальної суми податі по окладах, який визначався на підставі «сохи».
2) Оклад розподілявся по окремих селах та посадах.
Визначався розмір податі з кожного двору або податної особи. При цьому подать, яка збиралася з двора, однаково була з податної особи, незалежно від його майнового стану.
На найбільш загальному рівні пізнання питання виникнення та розвитку інституту податку, які призвели до усвідомлення необхідності розробки інституту податкової політики, нерозривно пов'язані з еволюцією соціально-економічних формацій, змістом яких як базисною нормою наповнений розвиток таких інститутів. Більше того, розробку ефективної податкової політики по праву визнають фундаментальним випробовування для будь-якої держави. В таблиці 1 схематично відображено процес і складові формування інс¬титуту податкової політики.
Таблиця 1. Формування складових інституту податкової політики
НормиЗміст норми визначають на:
загальнотеоретичному рівніпрактичному рівні
БазисніІснуюча соціально-економічна модель (формація)Обрана модель соціально-економічного розвитку
ДодатковіІнститут державиФункції держави та відповідно рівень централізації доходів
Допоміжні, підтримуючіІнститут інтересівПолітика доходів у державі
ЦіннісніФундаментальні принципи оподаткуванняРівень економічної нейтральності оподаткування
КогнітивніІнститути права, контролю та масово-роз'яснювальної роботиПоложення Податкового кодексу України
Держава повинна гарантувати стабільність основних принципів оподат¬кування, а механізми та правила їх дії мають бути зафіксовані в єдиному доку¬менті - Податковому кодексі України. У ньому повин¬на бути втілена сутність нової або оновленої податкової політики, яка не прос¬то визначатиме траєкторію розвитку податкових відносин і податкового пра¬ва, а поєднає тенденції і напрями реформувань у податковій сфері зі страте¬гією економічного розвитку країни. І якщо сталося так, що в Україні до цього часу не діє Податковий кодекс України, то логічно, що з набуттям статусу краї¬ни з ринковою економікою, така стратегія також повинна зазнати відповідних трансформацій.
Разом з тим про формування нової податкової політики та проголошення чи уточнення її основоположних принципів, які враховують виклики нової реальності, практично не йдеться. Більш того, у запропонованих чисельних концепціях реформування податкової системи словосполучення «податкова політика» взагалі не використовується або розуміється як синонім словоспо¬лучень «податкова система», «система оподаткування». Йдеться про системну кризу не податкової політики, а податкової системи, яка власне є механізмом реалізації цієї політики.
Висновки. Отже, створення ефективної системи оподаткування неможливе без теоретич¬но й практично обґрунтованої, зрозумілої для платника податку і працівників податкової служби з технічної і правової точок зору концепції податкової політи¬ки. Вона має визначити пріоритети податкових перетворень, будучи органіч¬ною частиною державної програми економічних реформувань. Знайти її складові, означає реалізувати ту гармонійну узгодженість стабільності оподаткування з його гнучкістю, яка визначає головні тенденції при побудові будь-якої податкової системи .