Літосфера, її елементи, процеси формування земної кори
За походженням рівнини поділяють на первинні і вторинні. До пер¬винних належать морські рівнини - колишні ділянки морського дна, що стали суходолом внаслідок повільних зведень земної кори (Причор¬номорська, Західносибірська низовини та ін.). До вторинних рівнин відносять: водно-льодовикові рівнини (Поліська низовина); алювіальні рівнини, складені річковими наносами (Амазонська, Придніпровська ни¬зовини); денудаційні рівнини, що виникли на місці зруйнованих гір (Ка¬захський дрібносопковик).
Вік рівнин різний. Деяким денудаційним рівнинам понад 3 млрд. років (Захід Австралії), тоді як морські рівнини мають вік в декілька мільйонів років, а льодовикові - кілька десятків тисяч років.
Гори - ділянки земної кори, які високо підняті над навколишньою місцевістю і мають сильно розчленований рельєф.
За висотою над рівнем моря розрізняють гори низькі (абсолютною висотою до 1000 м), середні (від 1000 до 2000 м) і високі (вище 2000 м).
За віком розрізняють молоді гори, що виникли в епоху альпійської склад¬частості кайнозойської ери і продовжують формуватися (Гімалаї, Альпи та ін.), і старі гори - раніших епох складчастості (байкальської, каледонської, герцинської), що припадають на палеозойську еру. Старі гори - Скандинавські, Урал, Тянь-Шань та ін. Старі гори є відродженими..За походженням гори поділяються на тектонічні й вулканічні. Тек¬тонічні за своєю структурою підрозділяються на складчасті і складча-стобрилові. Складчаста структура характерна для молодих гір, складча-стобрилова - для старих (відроджених) гір. Вулканічні гори (Кіліман¬джаро, Ельбрус та ін.) виникають у зв'язку з процесами магматизму при багаторазових виливах лави.
Рельєф Світового океану багато в чому нагадує рельєф суходолу. Тут також є рівнини - шельф (на глибині до 200 м), улоговини (на глибинах 4000-6000 м); гори у вигляді підводних хребтів (Менделєєва, Ломоносо-ва), гайотів - піднять з плоскими вершинами, підводних вулканів.
В океанах є форми рельєфу, відсутні на суходолі,- рифтові хребти жолоби. Найдовший рифтовий хребет - Серединно-Атлантичний (понад 20 тис. км). Найглибший жолоб - Маріанський (11 022 м), найдов¬ший - Алеутський (3570 км).
Рельєф постійно змінюється під дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Внутрішні сили спричиняють горизонтальні рухи літосферних плит, повільні вертикальні коливання земної кори, магматизм, землетруси. Ці сили фактично створюють основні форми рельєфу. Зовнішні сили (дія текучих вод, льодовиків, вітру, підземних вод, морських хвиль) призво¬дять до руйнації гір, зміни рівнин.
2. Неоднорідність земної кори. Стійкі і рухомі ділянки земної кори та пов'язані з ними особливості рельєфу
Земна кора нашої планети неоднорідна. Виділяють материковий і океанічний типи земної кори. Материкова кора складається з З шарів - осадового, гранітного і базальтового; потужність коливається від 30-40 км (на рівнинах) до 60-80 км (у горах). Океанічна кора скла¬дається з 2 шарів - осадового і базальтового; потужність - 5-10 км.
Літосфера розбита на окремі блоки - літосферні плити, які руха¬ються по розплавленій астеносфері - прошарку верхньої мантії під літо¬сферою. При сходженні плит земна кора зминається в складки або ви¬гинається (разом з океанічною плитою), занурюючись під материкову плиту і розплавляючись в астеносфері.
При розходженні плит виникають розломи (рифти), через які вили¬вається мантійна речовина, створюючи1 базальтовий шар земної кори океанічного типу.
Земна кора материкового типу більш давня, ніж теперішня океанічна кора. На материках є ділянки, де вік гірських порід, що складають зем¬ну кору, перевищує 3 млрд років. Вік океанічної кори - від 160-180 млн років і менше.
На суходолі і на дні океанів виділяють стійкі і рухливі ділянки зем¬ної кори. Стійкими ділянками є платформи (материкові й океанічні). В основному вони займають внутрішні області літосферних плит. Для платформ характерні повільні вертикальні коливання, тут не відбуваєть¬ся сильних землетрусів, немає діючих вулканів. У рельєфі платформам відповідають рівнини (суходолу і дна океану).
Рухливими ділянками земної кори є складчасті області. В основному вони розташовані по краях літосферних плит і є результатом зіткнення їх між собою. Для рухливих ділянок земної кори характерні інтенсивні тектонічні процеси, швидкі вертикальні коливання (землетруси), у ряді випадків - сучасний вулканізм. У рельєфі складчастим областям відпо¬відають гори.