Бельгія

Сільське господарство в кожному районі країни має свої особливості. В Арденнах вирощується невелика кількість культур. Виняток становить родючий район Кондроз, де сіють жито, овес, картоплю і кормові трави (переважно, для великої рогатої худоби).

Центральні вапнякові плато Ено і Брабанта з глинистими ґрунтами використовуються під посіви пшениці і цукрового буряка. В околицях великих міст вирощують фрукти й овочі. У центральному регіоні в малих кількостях практикується розведення домашньої худоби, хоча на деяких фермах в околицях Брюсселя і на захід від Льєжа розводять коней (у Брабанті) і велику рогату худобу.

У Фландрії переважають невеликі ферми, а тваринництво і молочне господарство більш розвинуті, ніж на півдні країни. Вирощуються культури, найбільш пристосовані до тутешніх ґрунтів і вологого клімату, - льон, коноплі, цикорій, тютюн, фрукти й овочі. Розведення квітів і декоративних рослин характерне для районів Гента і Брюгге. Тут вирощують також пшеницю і цукровий буряк.

Рибальство

Головні рибальські порти - Зеєбрюгге і Остенде, траулерний флот, що базується тут, виходить на промисел у прибережні води Північного моря.

Майже весь улов розходиться на внутрішньому ринку країни.

Лісова промисловість

Ліси в Арденнах і Кемпенланді забезпечують сировиною національну лісопереробну галузь. Ріст механізації лісопереробної промисловості після Другої світової війни допоміг країні зменшити її залежність від імпорту деревини.

Банківська система Бельгії відрізняється високим рівнем концентрації капіталу, і об'єднання банків починаючи з 1960-х років лише підсилило цей процес. Держава володіє 50% акцій Національного банку Бельгії, який виконує функції центрального банку країни. У Бельгії - 128 банків, з них 107 іноземних. Найстарішим і найбільшим комерційним банком, а також найбільшою холдинговою компанією в країні є "Сосьєте женераль де Бельжік". Існують також спеціалізовані фінансові установи - ощадні банки і фонди сільськогосподарського кредиту.

Іноземні інвестиції сприяли значному підвищенню промислового виробництва в Бельгії наприкінці ХХ століття. У країні діють заводи з складання автомобілів американських, шведських, німецьких і французьких компаній; підприємства, що спеціалізуються на виробництві промислових електроустановок. У Бельгії є багато заводів з виробництва верстатів і пластмас спеціального призначення.

Зовнішня торгівляБельгія - переважно торгова країна. Вона здавна дотримується політики вільної торгівлі, але необхідність у захисті і підтримці змусила її в 1921 році об'єднатися в економічний союз з Люксембургом, відомий під назвою БЛЕС, а потім, у 1948 році, об'єднатися з Нідерландами в Бенілюкс. Членство в Європейському об'єднанні вугілля і сталі (1952 рік) та Європейському економічному співтоваристві (1958 рік, нині Європейський Союз) і підписання Шенгенської угоди (1990 рік) підштовхнули Бельгію разом з Нідерландами і Люксембургом до поступової економічної інтеграції з Францією, Німеччиною та Італією.

Експорт: чорні і кольорові метали, вироби з неметалевої сировини, машини, устаткування, хімічні і фармацевтичні товари, транспортні засоби, текстильні вироби, діаманти, продукти харчування. У 2000 році обсяг експорту країни становив 181,4 млрд. доларів США (f.o.b.).

Імпорт: хімічні продукти, вироби з неметалевої сировини, продовольчі товари, енергетична сировина, машини й устаткування. У 2000 році обсяг імпорту країни становив 166 млрд. доларів США (с.i.f.).

Головні зовнішньоекономічні партнери: Німеччина (експорт - 18%, імпорт - 18%), Нідерланди (експорт-12%, імпорт - 17%), Франція (експорт - 18%, імпорт - 14%), Великобританія (експорт 10%, імпорт - 9%).

Торгівля з Україною

Бельгія є одним з найбільших споживачів українських послуг - у 2001 році експорт послуг з України в Бельгію становив 77,2 млн. доларів (третє місце після США і Німеччини), це також на 10% більше ніж у 2001 році. У той же час експорт послуг з Бельгії до України зменшився в 2001 році порівняно з 2001 роком на 6,7%.