Бельгія
Протягом XVI століття виникали невеликі металургійні підприємства, а потім і майстерні з виготовлення зброї. У 1788 році у Льєжі було 80 невеликих заводів з виробництва зброї, де працювали майже 6 тис. людей. Бельгійська скляна промисловість має велику історію. Вона базувалася на місцевій сировині - алювіальних кварцових пісках і деревині, що використовувалася як паливо і надходила з району Арденн. Великі скляні заводи і дотепер працюють в Шарлеруа і пригороді Брюсселя.
У наш час Бельгія - країна з високорозвинутою економікою, де провідна роль належить приватному сектору. Промисловість сконцентрована в основному у Фландрії, більш населеній частині Бельгії, хоча уряд заохочує інвестиції у південну частину країни - Валлонію. Небагата на природні ресурси Бельгія змушена ввозити великі обсяги сировини для своєї промисловості, що робить її економіку залежною від стану на світових ринках.
Вигідне географічне положення країни з добре розвинутою транспортною мережею сприяє розвитку міжнародної торгівлі, дві третини обсягів якої припадає на частку країн ЄС.
Згідно з останньою "Доповіддю про розвиток людини" Програми розвитку ООН, Бельгія посідає 5 місце серед країн світу за цим показником (після Норвегії, Австралії, Канади, Швеції).
Природні ресурсиБельгія має дуже сприятливі умови для ведення сільського господарства: помірні температури, рівномірний сезонний розподіл опадів і тривалий вегетаційний період. Ґрунти в багатьох районах відрізняються високою родючістю. Найродючіші ґрунти в приморській частині Фландрії і на центральних плато.
Традиційно головним мінеральним ресурсом Бельгії було вугілля. До 1955 року щорічно добувалося близько 30 млн. т вугілля у двох головних басейнах: південному, біля підніжжя Арденн, і північному, в районі Кампіна. Оскільки в південному басейні вугілля залягає на великій глибині і під час його видобутку виникають технологічні труднощі, з середини 1950-х років шахти почали закриватися, останню з них було закрито наприкінці 1980-х років. Слід зазначити, що видобуток вугілля на півдні було почато в ХІІ столітті і свого часу це стимулювало розвиток промисловості країни. Тому у передгір'ях Арденн, на ділянці від французького кордону до Льєжа, зосереджено багато промислових підприємств.
Вугілля північного району було вищої якості, а його видобуток - більш рентабельним. Оскільки експлуатація цього родовища почалася лише під час Першої світової війни, видобуток вугілля розтягнули на більш тривалий час, але вже наприкінці 1950-х років він не задовольняв потреби країни. З 1958 року імпорт вугілля перевищив його експорт. У 1980-х роках більшість шахт не працювали, останню шахту закрито в 1992 році.
Протягом ХІХ століття значними темпами добуваються залізні і цинкові руди у Самбра-Мааському басейні. У наші дні їх видобуток припинився, але продовжують діяти підприємства з очищення металевих руд. Виробництво цементу зосереджене в Льєжі, крейду та вапняк добувають у Турні. У Кемпенланді ведеться видобуток піску (для виробництва скла).
ВВП
У 2000 році валовий внутрішній продукт Бельгії становив 259 млрд. доларів США (найбільшу частку у ВВП отримано за рахунок сфери послуг - 72,6%, частка промисловості -26%, сільського господарства - 1,4%). У підрахунку на душу населення валовий внутрішній продукт країни становить 25,3 млрд. доларів США.
Зайнятість
Бельгійські робітники відрізняються високою професійною кваліфікацією, а технічні школи готують робітників вузької спеціалізації. Країна має досвідчені сільськогосподарські кадри, зайняті у високомеханізованих господарствах в центрі і на півночі Бельгії. Однак перехід до постіндустріального суспільства, в якому перевага віддається сфері послуг, призвів до значного і стабільного безробіття, особливо у Валлонії. Станом на 2000 рік рівень безробіття становив 8,4%.
Загальна кількість зайнятих у 1999 році становила 4,34 млн. осіб, з них 73% працювали у сфері послуг, 25% - у промисловості, 2% - у сільському господарстві.