Економіко-географічна характеристика постсоціальністичної країни – Монголії
3.ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ
Населення Монголії складає 2,4 млн. чол. Щільність населення в країні вкрай низька (менш 1,5 чоловік на 1 кв. км.).
Цей показник має тенденцію до зниження, в основному, за рахунок міграції населення в Улан-Батор. Улан-Батор розташован на площі в 800 тис. гектарів. У ньому проживає близько 1/3 населення країни. Монголія - країна, велику частину території якої складають степи і пустелі. Тут же знаходиться знаменита на увесь світ пустеля Гобі.
Склад населення країни досить строкатий: переважна більшість населень складають халки (77%). Крім того, у країні проживають дербеты, буряты, а також близько 15% народностей не монгольського походження (казахи й ін.).
Офіційною мовою країни є монгольський, котрий мало схожий на мови великих держав-сусідів Монголії - Росії і Китаю. Монгольська мова належить до тюрксько-монгольських мов. В даний час у Монголії використовується писемність на основі кирилиці. Раніш існувала інша писемність, складена в XVІІ столітті ученим ченцем Занабазаром. Писемність ця називалася Сойомбо.
Уряд Монголії спробувало було відновити стару писемність, що, в цілому, не дало істотних результатів. Утім, написи на сойомбо дуже популярні серед монголів, з огляду на їхній художній естетизм.
Головна релігія країни - тібетський буддизм, що має безліч відтінків шаманизма.
Довгий час Монголія був теократичною країною. З 1990 р. у країні відкрилася безліч монастирів - великий ламаїстський храм у Гандане, в Улан-Баторі, і, що особливо примітно, були відновлені у своїх колишніх правах лами.
На сході країни зустрічаються національні меншості, що сповідають іслам (в основному, казахи). У містах же всі частіше з'являються невеликі церкви, що належать як основним християнської религиям, так і різним християнським сектам (соглавсно даним міністерства Юстиції і Внутрішніх справ, у країні нараховується 201 секта, з них 126 - буддійські і 65 - християнські).
Католицизм і православ'я займає дуже скромне положення серед сект і религий Монголії.Найбільшою популярністю користається ламаїзм. За останні роки в країні була відновлена безліч монастирів, що часто виступають у ролі благодійних організацій.
4.ГОСПОДАРСТВО
Економіка Монголії здебільшого представлена аграрною економікою тваринництва. Монголія також має поклади корисних копалин: міді, вугілля, молібдену, олова, вольфраму і золота. У 1990-91 р., у зв'язку з розпадом Радянського Союзу промисловість країни перетерпіла сильне потрясіння. Це спонукало монгольський уряд почати серйозні економічні реформи в країні. У країні почалося формування ринкової економік, відбувся ряд змін в урядовій політиці цінового контролю, була лібералізована приватна і міжнародна торгівля, були предприяняты спроби по реформуванню банківської системи і національної енергетики. Були розроблені програми по приватизації промислових підприємств, залученню іноземних інвестицій у національні підприємства. У 1997-99 рр. спостерігається різке збільшення темпів економічного росту. Монголія знаходиться у великій залежності від російського експорту нафти. У 1997 р. країна вступила у ВТО. Щорічно в країну надходить близько 300 млн. дол. міжнародної економічної допомоги.
У 2000-2001 р. темпи росту ВВП Монголії трохи знизилися, в основному в зв'язку з падінням світових цін на товари, що представляють найважливіші статті монгольського експорту. Проте , у 2002-2003 р. темпи росту ВВП знову стали рости. Зовнішня заборгованість Монголії стосовно Російської Федерації складає близько 11 млрд. дол. (борг, що залишився з часів Радянського Союзу).
На 2003 р. обсяг ВВП країни досяг 4877 млрд. дол., темпи росту склали 5%. Частка ВВП на душу населення - близько 1800 дол. у рік. 20,6% від ВУВП приходиться на частку сільського господарства, 21,4% - промисловості, 58% - сфери послуг (дані на 2002 рік). На дійсний момент близько 33% населення країни проживають нижче прожиткового мінімуму. Коефіцієнт Джини дорівнює 44. Темпи росту інфляції - ок. 1,5% (2002 р.). Працездатне населення країни складає 1,4 млн. чоловік. 46% населення зайнято в сільському господарстві/тваринництві, 8% - у промисловості, 10,3% - у торгівлі, 4,7% - у суспільному секторі, 33% населення є безробітними.