Економіко-географічна характеристика постсоціальністичної країни – Монголії

План

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ, ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ І ПОЛІТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.

2.ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ.

3.ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ.

4.ГОСПОДАРСТВО:

А) ПРОМИСЛОВІСТЬ;

Б) СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО.

5.НАЙБІЛЬШІ МІСТА І ЇХ КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА.

ЛІТЕРАТУРА

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ, ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ

І ПОЛІТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Площа території Монголії складає 1 556 000 кв. км, по площі вона в три рази перевершує Францію. З півночі до Монголії примикає Сибір, на заході країна граничить з Казахстаном, а на півдні - з Китаєм. Монголія не має виходу до моря.

Монголія знаходиться в середньому на висоті 1500 м над рівнем моря. Кліматичні умови тут досить суворі: у середньому біля +35 С влітку і -40 С узимку.

З 1990 р. у країні почався процес лібералізації, називаний "монголстройка". Економічне становище в країні досить складне. Частка ВВП на душу населення упала з 650 дол. у 1996 р. до 416 дол. у 2001 р. Третина виробленою Монголією продукції представлена продукцією тваринництва і сільського господарства (головним чином, кочового тваринництва).

Монголія відноситься до країн з економікою перехідного типу. Труднощі в економіці ускладнені природними катаклізмами, що відбуваються в останні роки (посухи, сильні морози, у результаті яких гинуть мільйони голів худоби). Монголія знаходиться у великій залежності від російського і казахського імпорту в країну. Країна також активно розвиває свої відносини з Китаєм, США і Південною Кореєю.

У країні існує багатопартійний режим, проводяться ринкові реформи. Конституція Монголії від 13 січня 1992 р. проголошує республіканський демократичний і парламентський режим. У країні обирається глава держави, прем'єр-міністр і однопалатний парламент - Великий Хурал.

2.ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

В західній половині Монголії переважають гори (Монгольський Алтай, висота до 4362 м; г.Мунх-Хайрхан-Ула – вища точка країни; Гобійський Алтай, Хангай), розділені міжгірськими котловинами (Котловина Великих Озер, Долина Озер). В центральній частині країни – нагір’я Хентей. На півдні, південному сході і сході – обширні рівнини Гобі (висота 1000-1200 м) з окремими вулканічними масивами, участками пісків і солончаками. Клімат помірний, різко континентальний, з суворою малосніжною зимою і сухим спекотливим літом. Середні температури січня від – 35 до 10 градусів С, липня від 15 до 25 оС. Опадів на більшій частині країни 100-200 мм, в горах до 500 мм в рік. В північній частині Монголії – багаторічна мерзлота. Головні ріки: Селенга, Керулен, Дзабхан, Кобдо; багато великих озер (Уб-су-Нур, Хубсугул, Хіргіс-Нур та ін.). Близько 2/3 території Монголії не мають стоку в океан. На рівнинах – рослинність сухих степів, напівпустинь і пустинь, в горах – степи, участки лісостепів і хвойних лісів (під лісами 9% території країни).