Економіко-географічна характеристика постсоціалістичної країни. Естонія
В Естонії багато малих річок, з них лише 9 мають довжину 100 км і більше. Річка Нарва (Нарова) — найбільш повноводна ріка Естонії; багатоводні також ріки Суур-Емайигі, Пярну, Казарі та де¬які інші. Річки Естонії належать до басейнів Балтійського моря і Чудського озера. Річки на півночі Естонії утворюють мальовничі водоспади (Нарва, Кейле, Лобу та ін.). Гідроенергетичні ресурси річок Естонії незначні, більше половини з них припадає на Нарву.
В Естонії багато озер — понад 1500 (разом із водосховищами). Найбільші з них — Чудське, Виртс'ярв.
Ґрунти в низовинних районах дерново-карбонатні, на підвищен¬нях — дерново-підзолисті, у долинах рік — дерново-глейові.
Естонія лежить у зоні мішаних лісів, якими вкрито понад 40% території. Переважають хвойні породи (сосна, ялина), з листяних поширені береза, осика, вільха, дуб, клен. Значна частина території республіки — луки й пасовища. Для тваринного світу Естонії ха¬рактерні лось, козуля, дика свиня, лисиця/лісова куниця, заєць, бор¬сук. Із птахів водяться глухар, тетерев, рябчик. У прибережних во¬дах — кілька, салака, тріска, камбала, лосось.Населення. В Естонії проживає Г,65 млн. осіб. Пересічна густота населення — близько 40 осіб на 1 км2. Міське населення — 70%. Найбільші міста, крім Таллінна, — Тарту (115,4 тис.), Нарва (82,3 тис.), Кохтла-Ярве (76,8 тис.), Пярну (54,2 тис. жителів). 61,5% населення — естонці, 30,3% — росіяни, 3,3% — українці, 1,8% — білоруси, 1,1% — фіни. Неестонське населення переважає в північно-східній частиш країни, зокрема в м. Нарві. Основні релігії — люте¬ранство, православ'я, баптизм.
Господарство. На структуру господарства Естонії вплинуло при¬морське географічне положення та особливості природно-ресурсно¬го потенціалу. Естонія — індустріально-аграрна країна. Валовий внутрішній продукт, за даними ООН, 1993 p. склав 8,8 млрд. доларів США. У промисловому секторі зайнято 32% економічно активного населення, у сільському господарстві — 12, у будівництві — 10, на транспорті — 8, у торгівлі — 9%. Економіка Естонії нині знаходиться в стадії проведення фундаментальних реформ. Основна увага при¬діляється впровадженню ринкових механізмів, вирішенню паливно-енергетичних проблем, переводу промисловості на випуск конкурен¬тоздатних товарів, залученню іноземних капіталів у країну.
Промисловість. Основні галузі промисловості — легка й харчова промисловість, деревообробка, машинобудування, виробництво буді¬вельних матеріалів. Основу паливної промисловості становить слан¬цева. Більше половини добутого сланцю використовується як твер¬де паливо, в основному для електростанцій, решта переробляється на сланцевий газ, смолу. Сланцеперегінні заводи виробляють рідке па¬ливо і різні хімічні продукти. Сланцева зола широко використо¬вується для виробництва будівельних матеріалів. Навколо Кохтла-Ярве — основного центру сланцевого басейну — утворився значний промисловий район. Горючі сланці становлять основу паливно-енергетичного господарства Естонії. Майже вся електроенергія вироб¬ляється на теплових електростанціях. Найбільші серед них — При¬балтійська та Естонська ДРЕС.
У машинобудуванні переважають неметаломісткі галузі, що по¬в'язано з відсутністю власної металургійної бази. Воно представле¬не електромашинобудуванням, приладобудуванням і виробництвом устаткування для сланцевої промисловості. У значних масштабах виробляються електродвигуни, силові трансформатори, кабелі, нафто-апаратура, екскаватори для меліоративних робіт, сільськогосподарські машини; розвинені суднобудування і судноремонт, тісно пов'язані з морським риболовством. Основні центри — Таллінн і Тару (відпо¬відно 68 і 15% машинобудівних підприємств республіки".
Хімічна промисловість представлена сланцепереробні: І комбіна¬том у Кохтла-Ярве і Ківіилі, хімічними комбінатами «Марду». У цій галузі широко використовується місцева сировина — горючі сланці, фосфорити і ліс. Виробляють фосфорні добрив; і сірчану кислоту (Марду), азотні добрива (Кохтла-Ярве), лаки й фарби, фарма¬цевтичні препарати та інші хімічні продукти. Розвивається сланце-хімічна промисловість. Від переробки сланців одержують бензол, толуол та інші ароматичні вуглеводи і синтетичні продукти, смоли та ін.
Харчові галузі виробляють близько 1/3 продукції промисловості. Основні її галузі — маслоробна, м'ясна і особливо рибна. У всіх ве¬ликих містах є м'ясокомбінати й молокозаводи. Виробництво молокопродуктів, масла, сиру наближено до сировинних районів. Рибний промисел ведеться в прибережних, океанічних водах і внутрішніх водоймах. Найбільші рибопереробні комбінати — Пярнуський, Тал¬ліннський, Тартуський.
Давніми галузями промисловості є деревообробна й целюлозно-паперова. Асортимент продукції дуже широкий. Тут виробляють ділову деревину й папір, фанеру й деревостружкові плити, меблі та лижі, будівельні деталі й сірники. Основні центри — Таллінн, Пярну, Тарту.