Економіко-географічна характеристика постсоціалістичної країни. Естонія
ПЛАН
1.Загальні відомості, економіко-географічне положення.
2.Природно ресурсний потенціал.
3.Характеристика населення країни.
4.Господарство:
а) Промисловість.
б) Сільське господарство.
в) Транспорт.
5.Найбільші міста і їх характеристика.
ОДНА ІЗ КРАЇН БАЛТІЇ (ЕСТОНІЯ)
Географічне положення та основні відомості про країну. Розмі¬щена на північному заході Європи. Протяжність республіки з заходу на схід — 350, а з півночі на південь — 240 км. Берегова лінія] Естонії дуже звивиста, її утворюють багато заток, мисів, островів та, острівців. Близько 10% території — 800 островів і острівців. Найбільші з них, зосереджені в Балтійському морі, утворюють Захід ноестонський архіпелаг із великими островами Сарема, Гійума, Муху та ін. На заході й півночі омивається Балтійським морем і його затоками — Ризькою та Фінською. 4/5 кордонів Естонії випадають на берегову лінію. На півдні межує з Латвією, на сході —з Росією.
Територія — 47,5 тис. км2. Столиця — Таллінн (443 тис.). Ад¬міністративно-територіальний поділ — 15 повітів (макундів) і 6 міст центрального підпорядкування. Офіційна мова — естонська. Грошо¬ва одиниця — естонська крона.
Естонія — президентська республіка. Глава держави — прези¬дент. Вищий законодавчий орган — рійгікогу (парламент), що скла¬дається зі 101 депутата, обирається загальним таємний голосуванням. Вищий виконавчий орган — уряд, очолюваний прем'єр-міністром.
Політичні партії: Демократичне об'єднання «Ваба Есті», Соціал-демократична партія Естонії, Центральний союз хуторян, Сільська центристська партія, Естонський земельний союз, Естонська консер¬вативна народна пар.тія, Либерально-демократична партія, Народно-центристська партія, ^Партія національної незалежності Естонії. ' ІГ Природні умови та ресурси. Естонія знаходиться на північному заході Східноєвропейської рівнини. Середня висота території — близько 50 м. Найнижча західна частина Естонії — остр-.ви, більш висока — південно-східна частина республіки. В Естонії є низови¬ни: Західноестонська, Пярнуська та Північноестонська прибережна. Північ Естонії — це вапнякове плато заввишки 30—40 м, її найви¬ща точка — височина Пандівере (166 м). Найбільш знаючі височи¬ни — в південній частині Естонії: Сакала (145 м), Отеш. (217 І.І) і Ганья (318 м).
Рельєф у північній та західній частинах республіки в основному рівнинний, у південній — гористий. Переважають льодовикові й водно-льодовикові форми — моренні та водно-льодові:кові рівнини, моренні горби. У прибережних районах домінують форми морського походження. Трапляються також дюни, болота (20% території рес¬публіки), ерозійні та карстові форми рельєфу.
Естонія — найбагатша серед країн Балтії на корисні копалини. В її надрах виявлено горючі сланці, торф, фосфорити, вапняки й доло¬міти, глини, піски, гравій. Серед них вирізняються горючі сланці (за¬паси близько 20 млрд. т.) і фосфорити. Основні родовища горючих сланців — Естонське й Тапаське — розміщені в північ ло-східній частині Естонії, там є також родовища фосфоритів — Нарду, Азері й Толсе. В республіці — значні запаси лікувальних грязей мінераль¬них вод.
Клімат Естонії м'який і вологий. Чергування морського й кон¬тинентального повітря, постійний вплив циклонів зумовлюють не¬стійку погоду. Особливо мінлива погода навесні й восени. За кліматичними особливостями розрізняють район безпосереднього впливу Балтійського моря і внутрішню Естонію. На узбережжі — м'яка зима і помірно тепле літо, у внутрішніх районах зима прохолодніша, а літо тепліше, ніж на узбережжі. Середня температура січня — від -3,4 до -7 °С, липня — від +16,5 до +17,5 °С. Опадів випадає в серед¬ньому 550—650 мм на рік, на височинах — близько 700, на узбе¬режжі — 500 мм. Кліматичні умови дають змогу вирощувати всі сільськогосподарські культури північної смуги помірного поясу.