Демографічна ситуація в Україні.
В Україні є області, де сільське населення переважає над міським. Це Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопіль¬ська та Чернівецька області. Найвищий показник густоти сільсько¬го населення з розрахунку на 1 км2 у Чернівецькій області (67 осіб), за нею ідуть Івано-Франківська та Закарпатська області.
Демографічні проблеми сільського населення України, шляхи їх вирішення
Найгостріше постають демографічні проблеми сільського насе¬лення в центральних областях нашої держави. Вони пов'язані на¬самперед з тим, що багато десятків років з українського села виїжд¬жали на постійне місце проживання молоді люди. Наприклад, в ок¬ремих селах Київської області протягом багатьох років жоден ви¬пускник школи не залишився на роботу в селі. Врешті-решт це при¬звело не лише до знелюднення сіл, але й до того, що середній вік їхніх мешканців у багатьох областях почав наближатися до 60 років. У цьому віці, зрозуміло, вже не народжують дітей, тому в сільській місцевості в таких областях де популяційні процеси виражені найяскравіше. Найгірша ситуація склалася в селах Чернігівської області. Тут в окремих районах на одного народженого за рік припа¬дає п'ять померлих.
Для того, щоб подолати демографічну кризу, потрібно ліквідува¬ти її причину, що криється в соціалістичній системі господарюван¬ня. Молодь буде переселятися з міст у села тільки у власні фер¬мерські господарства і на власну, приватну землю, яку буде легше обробляти; легше буде утримувати й господарство а цілому, маючи багато дітей.
Трудові ресурси та Їх розподіл за галузями господарства і в регіонах
Трудові ресурси - це працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років і жінки - від 16 до 54 років), а також працюючі підлітки і пенсіонери. Загальна кількість трудових ресурсів в Україні близько ЗО млн. осіб.
У матеріальному виробництві на початку 1997 р. було зайнято 89,8% усіх працюючих. Понад 23% населення країни працювало в промисловості, 21,8 - у сільському господарстві, 10,7% - в освіті, галузях культури і науки. Значна частка припадала на будівництво (5,9%), торгівлю, громадське харчування (6,7%), транспорт і зв'язок (6,0%). Відбувається поступовий перерозподіл зайнятих з виробни¬чої у невиробничу сферу і, перш за все, у торгівлю.
Спостерігаються значні територіальні відміни в розподілі насе¬лення, зайнятого в народному господарстві по окремих регіонах. Так, у Донецькій області цей показник складає близько 2,5 млн. осіб, а в Чернівецькій — 370 тис. осіб. Велика кількість зайнятих у народно¬му господарстві характерна для Дніпропетровської, Харківської, Лу¬ганської, Львівської областей. В Україні в 1995 р. налічувалось близь¬ко 14,5 млн осіб пенсіонерів, що становить 286 осіб на 1000 осіб населення.
Висновок: Раціональне використання трудових ресурсів
Трудові ресурси в Україні використовуються нераціонально. Пе¬реважаючою формою зайнятості населення все ще залишається дер¬жавний сектор економіки. Проте частка недержавних форм влас¬ності і питома вага працюючих у ній поступово зростає. Особливо багато проблем з раціональним використанням трудових ресурсів у малих і середніх містах, переважно на Правобережжі. Загострюється ситуація і в Донбасі у зв'язку із закриттям шахт.
У народному господарстві жінки переважають над чоловіками. Часто-густо вони зайняті на важких і шкідливих роботах, працюють у нічну зміну. Це ще один із чинників демографічної кризи в Україні.За тим, у скільки змін працює підприємство, визначається його коефіцієнт змінності. У більшості промислових підприємств Украї¬ни цей коефіцієнт невисокий і не перевищує 1. У нашій країні вста¬новлено восьмигодинний робочий день. Оскільки доба має 24 години, обладнання і робітники можуть працювати у три зміни (коефіцієнт - 3). Отже. для того щоб збільшити випуск продукції, не обов'язко¬во будувати нові заводи і фабрики. Необхідно повніше й ефективн¬іше використовувати устаткування і робочу силу протягом доби. В цьому полягає також один із резервів підвищення рівня зайнятості населення.
Безробіття і його географічні аспекти
Оскільки в господарстві України не проводяться економічні ре¬форми і продовжує панувати соціалістичний спосіб виробництва, - це призводить до постійного зростання безробіття. На початку 1997 р. чисельність офіційно зареєстрованих безробітних досягла 562 тис. осіб. Від 70 до 82% усіх безробітних у різних регіонах краї¬ни жінки. Різні форми власності і різні галузі господарства по-різному використовують робочу силу і мають різний рівень безробіття. Най¬більший приплив зайнятих у приватному бізнесі. Найбільші втрати кадрів у соціалістичному секторі легкої промисловості. В останні роки в цій галузі у відпустках без збереження або з частковим збе¬реженням заробітної платні побувало близько 75% усіх зайнятих.