Австрія

У столиці цієї землі, Ейзенштадті (близько 10.000 мешканців), творив Йозеф Гайдн, похований тут у Гірській церкві. В замку Естергазі в Ейзенштадті відбуваються Бурґенландзькі Гайденівські фестивалі. В липні і серпні на Озерній сцені в Мюрбіші (на Нойзідлерському озері) виконують оперети. В липні відбуваються і Лекенгаузенські фестивалі камерної музики.

Каринтія

9.533 кв. км, 547.798 мешканців.

Каринтія - найпівденніша федеральна земля Австрії. Гірська Верхня Каринтія на заході разом із Нижньокаринтським басейном на сході витворюють оточену зусібіч високогір'ями ландшафтну єдність. Так звана "австрійська Рів'єра" на Вертерському озері, в безпосередній близькості до столиці землі Клаґенфурта (близько 89.000 мешканців) і купальні на Оссіахському і Мільштеттерському озерах є привабливими місцями екскурсій для австрійських і зарубіжних гостей; окрім четвертого великого озера, Вайсенського, в Каринтії є ще близько двохсот середніх і маленьких озер. Багато туристів, що цікавляться культурою, поєднують свій відпочинок у Каринтії з відвідинами заходів "Каринтійського літа".

У Південній Каринтії вже впродовж століть проживає словенська етнічна група. У долині Нижнього Ґайлю, Розенській і Яунській долинах мешкають разом словенське- і німецькомовні каринтійці.

Великі електростанції у високогір'ї і на Драві роблять вирішальний внесок у постачання Австрії електроенергією. В цій федеральній землі видобувають також залізну руду, свинець, цинк, вольфрам і магній. Окремі галузі промисловості Каринтії належать до найпередовіших у світі, скажімо, виробництво електроніки у Філласі. Важливими галузями є електро-хімічна промисловість, а також деревообробна, будівельна і кам'янодобувна. Ферлахські зброярі виробляють відомі в цілому світі мисливські рушниці. Філлах (приблизно 55.000 осіб), що лежить неподалік від словенського та італійського кордонів, є найбільшим транспортним і залізничним вузлом Південних Альп.

Нижня Австрія

19.174 кв. км, 1.473.813 мешканців.

Через Нижню Австрію, так само як і через сусідню Верхню Австрію, протікає Дунай. Це найбільша за площею австрійська федеральна земля. Від 1986 року її столицею є Санкт-Пельтен (близько 50.000 мешканців). Так само як і у Верхній Австрії, тут ще з берігся старий адміністративний поділ на "дільниці" - скажімо, Винова дільниця, Лісова дільниця.

Серед інших федеральних земель Нижня Австрія має найбільші посівні площі, ріллю, сади і виноградники. У виробництві багатьох сільськогосподарських продуктів, скажімо, пшениці чи цукрового буряку, вона веде перед в Австрії. Нижньоавстрійські вина з Вахау, околиць Відня, із Ґумпольдскірхена, Бадена чи Феслау високо поціновують знавці.

Разом із тим, це історичне ядро австрійської держави багате і на корисні копалини, до того ж, це індустріальний край. На північ від Дунаю зосереджені найбільші поклади нафти в Австрії. Нафтопереробні заводи у віденському передмісті Швехаті мають очисну спроможність 10 млн тонн на рік. Великі хімічні, металургійні, залізообробні, текстильні і харчові підприємства розташовані переважно в південній частині Віденського басейну.

На Дунаї і одній із його приток, Кампі, збудовані найважливіші для електропостачання Австрії великі електростанції. В промисловій зоні довкола Відня зосереджені також і кілька найбільших теплових електростанцій, приміром, ТЕС у Корнойбурзі та Гоге-Ванді чи вугільна електростанція в Дюрнрорі.

Нижня Австрія багата на археологічні знахідки та пам'ятки культури. Важливі знахідки датуються кам'яною добою (наприклад, Віллендорфська Венера) і часами Римської імперії (скажімо, табір Карнунтум). Романські і готичні скити й церкви, чудові барокові монастирі та замки роблять Нижню Австрію дуже цікавою для знавців мистецтва. Різноманітні мистецькі програми міжнародного значення проходять у рамках Дунайського фестивалю "Нижня Австрія".