Соціально-економічні фактори впливу на демогеографію регіону

Сьогодні жінка поставлена перед дилемою – мати більшу кількість дітей чи працювати, і в більшості випадків жінка вирішує це питання на користь роботи. До того ж переважна більшість молодих людей вважають правильним обмежити величину сім’ї однією, максимум двома дітьми. До основних причин небажання жінок мати більше дітей в сім’ї відносяться: значні грошові витрати на дітей, прагнення до швидкого підвищення життєвого рівня незалежно від зайнятості жінок, погані житлові умови, труднощі у вихованні дітей, небажання особистих жертв, страх перед пологами.

Шевчук П.Є. виділяє 7 чинників, від яких залежить рівень народжуваності [7, с. 129].

 

Таблиця 1. Коефіцієнти множинної кореляції, отримані за методом примусового включення показників

(ступінь впливу факторних ознак на сумарний коефіцієнт народжуваності).

 

Фактор

Коефіцієнт

1. Дохід на душу населення в домогосподарствах

-0,238

2. Частка робітників і службовців

-0,757

3. Частка жінок, зайнятих в галузях народного господарства

0,273

4. Забезпеченість населення житлом (кв. м на душу населення)

0,054

5. Введення в експлуатацію житлових об’єктів (кв. м на душу населення на рік)

0,065

6. Частка міського населення

-0,862

7. Частка населення з вищою освітою

-0,602

 За даними таблиці коефіцієнтів множинної кореляції видно, що найсильніший вплив має показник урбанізації (-0,862). Найвищий прямий зв’язок має, як це не дивно, зайнятість жінок (показник кореляції 0,273). Потрібно відмітити, що він дуже незначний. Такий результат зумовлений особливостями сучасного розвитку українського суспільства. З одного боку, теоретично, вплив жіночої зайнятості на народжуваність повинен бути від’ємним. Проте, на сучасному етапі збільшується чисельність пенсіонерів, які можуть займатися з онуками тоді, як мати може суттєво підвищувати середньодушовий дохід сім’ї, продовжуючи працювати. Найближчими до нуля є показники забезпеченості житлом [7, с. 132]. Проте, про їх важливість зазначено вище.