Географічна освіта і наука у Сумському державному педагогічному університеті

Історія Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка бере початок від грудня 1924 року. Спочатку це були вищі педагогічні курси, які у 1925 році реорганізовано у Сумський педагогічний технікум з правами вищого навчального закладу. З 1930 року відповідно до постанови Раднаркому УРСР педагогічні технікуми були перейменовані в інститути соціального виховання. У 1933 році було створено Сумський державний педагогічний інститут, а в 1957 році навчальному закладу було присвоєно ім’я педагога і письменника, вихідця зі Сумщини – А.С.Макаренка. У жовтні 1999 року Постановою Кабінету Міністрів України інститут було реорганізовано у Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка.

Географічні дослідження в інституті розпочалися у післявоєнний час і концентрувалися головно на двох пріоритетних напрямках: вивчення покладів корисних копалин (особливо паливних та сировини для будівельної промисловості) і дослідження рельєфу. Переважно ці дослідження здійснювали географи Харківського державного університету, до яких долучилися і сумські науковці, найвідомішим з-поміж яких був доцент (у 1952–1953 рр. – проректор) Сумського педінституту Іван Петрович Чернецький (1893-1957). Ще до війни ним були опубліковані праці, що характеризують літологічний склад та фауну верхньокрейдових і палеогенових порід Сумського і прилеглих районів, а також зроблена розвідка про шляхобудівельні матеріали півдня Сумщини. Остання праця, крім суто господарської, має і велику геологічну та географічну цінність, зокрема інформує про розповсюдження ерратичних валунів і межі поширення моренних відкладів дніпровського зледеніння. І.П.Чернецькому належить і низка геоморфологічних досліджень, що стосуються будови річкових долин, наприклад, Псла. Іван Петрович був співавтором фундаментальної, як на той час, праці “Геологический очерк Сумской области” (Суми, 1947) (йому належать розділи “Полезные ископаемые” і “Торфоболота”). У ній, крім геологічної характеристики, детально висвітлено особливості геоморфологічної будови, клімату області, поверхневих і підземних вод, ґрунтового покриву, тому ця монографія довгий час залишалася головним систематизованим джерелом знань про геологію і природно-географічні особливості території Сумщини. Згадана праця не втратила свого наукового значення і тепер.

Певним поштовхом до розвою географічної думки на Сумщині дещо несподівано стало святкування 125-річчя Географічного товариства СРСР. З нагоди його відзначення здійснювалися заходи щодо створення осередків товариства в усіх областях колишнього Радянського Союзу. У 1969 році з метою підготовчої роботи та проведення установчих зборів осередку до Сум приїжджає доцент кафедри загальної фізичної географії та картографії географічного факультету Харківського державного університету В.Л.Віленкін. Ініціативу підтримують декан природничого факультету Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка, канд. біол. наук, доцент Б.М.Польський, який очолив новостворений відділ, та група вчителів географії Сумщини. Б.М. Польський керував Сумським відділом Географічного товариства з 1969 по 1983 рік. Цікаво, що створення громадського осередку географічної думки суттєво випередило появу формального науково-педагогічного колективу професійних географів у Сумському педінституті у вигляді секції географії (1979 р.) при першому наборі студентів на спеціальність “Вчитель географії та біології” та власне кафедри географії (1982 р.). Без активної діяльності відділу Географічного товариства відкриття нової спеціальності та кафедри було б неможливим. З 1982 до 1986 року кафедру очолював канд. геогр. наук, доцент П.Р.Кулик. Після першого випуску вчителів географії, знову ж таки зусиллями Географічного товариства, факультет перетворено у природничо-географічний. У перші роки діяльності кафедри і товариства переважала популяризаційна та лекційно-освітня робота з населенням області. Але в цей же час проводяться дослідження ґрунтового покриву (Б.М.Польський), агрокліматичних (В.О.Тюлєнєва) та природно-рекреаційних ресурсів (Л.І.Нікітенко), корисних копалин Сумщини (Г.П.Крейденков, В.В.Добрачова).У 1986-1987 роках обов’язки завідувача кафедри виконував канд. геогр. наук, ст. викладач В.Ю.Рябой, а починаючи з 1987 року – кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Г.П.Крейденков. Головою Сумського відділу Географічного товариства у 1983-1994 рр. був доцент Б.М.Нешатаєв (з 1992 р. – доктор геогр. наук, професор), за активної участі якого започатковується щорічний збірник наукових праць “Питання реґіональної географії Сумського Придніпров’я”. В цей час досягається певний баланс між природничо- та суспільно-географічними дослідженнями, з’являються публікації присвячені вивченню населення і господарства області (М.І.Білик, О.В.Черняков, Г.Г.Леонтьєва). У 1991-1993 рр. виконується госпдоговірна тема з геоекологічного дослідження басейну р. Псел в межах Сумської області; географи приймають активну участь в польових геологічних (Г.П.Крейденков, В.В.Добрачова), гідро-метеорологічних (В.О.Тюленєва), геохімічних (О.В.Бова) та інших дослідженнях, розробці методики оцінки антропогенного навантаження на природні комплекси (С.І.Сюткін, В.О.Мартиненко).

У другій половині 1980-х рр. природничо-географічний факультет СДПІ ім. А.С. Макаренка обслуговував потреби у підготовці вчителів географії не тільки для Сумської, але й Полтавської областей, набори на спеціальність “Вчитель географії та біології” зросли до 125 студентів на рік. Чисельно зріс і викладацький склад кафедри географії. Постало питання про диверсифікацію навчальних географічних структур. В більшості педагогічних інститутів в той час використовувався поділ на кафедри фізичної та економічної географії. Сумські географи вирішили піти іншим шляхом, створивши кафедри загальної та реґіональної географії. Такий поділ зумовлений тенденціями до інтеграції географічних дисциплін, спробами як у вищій, так і в середній школі вивчати сучасний світ як функціонально цілісне утворення, встановлювати взаємозв’язки та взаємозалежності між об’єктами різного походження (за влучним висловом М.М. Баранського, географа цікавить все – “від геології до ідеології”), нарешті, і з розумінням “єдиної географії” як науки про територіальні закономірності взаємодії природи та суспільства.