Трансформація господарства і структура зайнятості населення Тернопільської області в сучасних умовах
Перебудова суспільних відносин в Україні супроводжується затяжною економічною кризою, що характеризується значним спадом виробництва у всіх галузях господарства. Це, у свою чергу, супроводжується вивільненням працівників з багатьох виробництв, перерозподілом їх між підприємствами. Трансформаційні процеси, що відбуваються у господарстві внаслідок зміни власності, переходу економіки на ринкові відносини, значно вплинули на рівень та структуру зайнятості, кваліфікаційний і професійний склад трудових ресурсів. Розглянемо це на прикладі Тернопільської області, що здавна відзначається високим рівнем освоєності території та аграрно-промисловим типом освоєння.
У кінці 90-их років ХХ ст. даний регіон спеціалізувався на виробництві товарів легкої, харчової і машинобудівної промисловості, сільського господарства. У виробничій сфері працювало понад 165 тис. осіб (або 51,7% працівників), у сфері послуг – 155 тис. осіб (48,3%). Більшість працівників виробничого комплексу було зайнято у промисловості (52%), значна частина – у сільському й лісовому господарстві (17,2%), транспорті (13,2%), будівництві (15,8). У цей час майже 95% валового суспільного продукту давали галузі виробничого комплексу, в тому числі майже 49% - промисловість. У цій галузі були створені потужні підприємства, як от “Текстерно”, “Комбайновий завод”, “Ватра”, “Оріон”, “Сатурн” та ін., кожне з яких налічувало тисячі робітників, що були залучені із різних регіонів області. Зменшення обсягів виробництва на багатьох підприємствах, що було зумовлено скороченням потреб на продукцію, недостатком сировини та ін., зумовило надлишок працівників, які спочатку працювали неповний робочий тиждень, а потім були звільнені у великих кількостях зовсім. Ці працівники, а це були, значною мірою, висококваліфіковані працівники, поповнили ряди безробітних, багато з них мігрували у пошуках заробітків за кордон.
За роки вимушеного безробіття відбулася дискваліфікація багатьох працівників, передусім робітничих професій, багато із них вже ніколи не зможуть її відновити. Реструктуризація виробництва торк-нулася в області багатьох підприємств, переважно малих і середніх. Вони змінили форму власності, окремі перепрофілювалися на випуск нових видів продукції. Великі ж підприємства області до цього часу не переоснащені і не переведені на виробництво конкурентноздатної продукції. Внаслідок цього – значне зменшення працівників у промисловості (1992-2004 рр. – на 36,2 тис. осіб, або на 41,2%). Чисельність працівників сільського господарства внаслідок реформування підприємств збільшилось за 10 років майже у 4 рази. В 2004 році вони становили 31,8% від загальної кількості зайнятого населення. Як правило, це люди, які мають індивідуальні сільські господарства, в яких переважає ручна, малокваліфікована праця. Продуктивність такої праці низька, затрати великі. У цій галузі виробляється 27,6% валової доданої вартості області.
Відбулися значні зміни і в структурі зайнятих у будівництві. Кількість осіб, що працюють на виробництві будівельних матеріалів і безпосередньо на будівництві скоротилася на 12,6 тис. осіб, а їх частка зменшилась на 4,78%. В останні роки у цій галузі кількість зайнятих повільно збільшується внаслідок активізації житлового будівництва.
У транспорті і зв'язку частка від загальної кількості населення, зайнятого економічною діяльністю, була досить значною і становила 8,2%, але внаслідок змін в господарському житті країни в цілому і в області зокрема, вона скоротилася на 3%, але як і в будівництві чисельність працівників поступово повільно збільшується. Проте, зменшення частки і чисельності працівників зовсім не відображає структуру і обсяг економічної діяльності у цих галузях. Так, виробництво виробляє 4,5% валової доданої вартості, а транспорт і зв'язок – 11%. Це свідчить про вищу, ніж в інших галузях, ефективність використання зайнятих працівників, їх вищу продуктивність праці.
Таблиця 1
Розподіл працівників за галузями господарства Тернопільської області*
№ п/п
1992
2004
тис.осіб
%
тис.осіб