ЗУСИЛЛЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ В СТВОРЕННІ СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 РОКУ ТА ЇХ СУЧАСНІ ОЦІНКИ

Радянсько-німецький договір про ненапад мав для СРСР як пози­тивні, так і негативні наслідки.

Позитивні:

- Радянський Союз уникнув війни на два фронти, оскільки договір породив тріщину в німецько-японських відносинах;

- Відсунувши свої кордони на кілька сотень кілометрів на захід, Ра­дянський Союз поліпшив своє військово-стратегічне становище, що по­зитивно позначилося на його обороноздатності;

- Договір сприяв поглибленню розколу капіталістичного світу на два ворожих табори, перешкоджав їх об'єднанню проти СРСР;

-Радянському Союзу було повернуто ряд територій, що належали Російській державі і були відторгнуті від Радянської Республіки після першої світової війни в результаті підступів імперіалістичних кіл.

Негативні:

- Договір применшив пильність радянського народу і військово-полі­тичного керівництва СРСР, став однією з причин невдалого для нашої країни початку Великої Вітчизняної війни;

- Було підірвано міжнародний авторитет СРСР, ВКП(б) і Комінтер­ну як послідовних борців проти фашизму;

- Було порушено багато міжнародних правових та етичних норм.

Отже, радянсько-німецький договір про ненапад мав суперечливий характер, що зумовлювався своєрідністю тогочасної міжнародної об­становки і особливостями бюрократичної системи партійно-державного керівництва в СРСР, яка нехтувала моральні критерії в політиці, в тому числі й зовнішній. Укладаючи договір, Радянський уряд певною мірою підпорядкував інтереси всього людства недалекоглядно зрозумілим національним інтересам СРСР.

Погроза війни перед Радянським Союзом

Німецький уряд поводився стосовно СРСР нелояльно. Почавши з літа 1940 р. таємне підготування антирадянської війни, він став усе частіше порушувати радянсько-німецькі угоди, а після заключення у вересні 1940 р. германо-італо-японського Потрійного пакту перейшов до відкритого порушення істотних зовнішньополітичних інтересів Радянського Союзу. Найбільшу небезпеку подавали дипломатичні і військові заходи гітлерівської Німеччини в розташованих поблизу від радянських меж «малих країнах».

Радянський уряд багато разів намагався схилити Німеччину до припинення недружелюбних дій стосовно СРСР і запобігти розширенню зони війни. Він намагався також шляхом безпосереднього контакту з німецьким керівництвом з'ясувати їхні дійсні наміри. Ще в листопаді 1940 р. Молотов їздив для цього в Берлін. Але його переговори з Гітлером не призвели до зм'якшення напруженості.Ігноруючи миролюбні кроки Радянського Союзу, Німеччина навесні і на початку літа 1941 р. стала чинити ворожі дії вже безпосередньо проти СРСР. Літаки німецької військової авіації вторгалися в повітряний простір СРСР, поступово ці порушення з одиничних перейшли в систематичні. Через радянську межу перекидалася ворожа агентура з розвідувальними і диверсійними цілями. Радянська розвідка задовго до попереджень, отриманих від Сполучених Штатов і Англії, інформувала своє керівництво про напад, що готується, на СРСР. У дипломатичних колах посилено циркулювали чутки про майбутню германо-радянську війну і навіть називали точні дати. Вся світова преса була повна повідомлень про концентрацію німецьких військ поблизу радянських меж. Проте Сталін скидав із рахунків усі факти і всі попередження, тому що вони не укладалися в створену їм схему, відповідно до якої уряди Англії і США для того і посилають попередження, щоб спровокувати германо-радянську війну. Сталін відхилив усі пропозиції командуючого прикордонних округів про приведення в бойову готовність військ. Радянським військам було заборонено завчасно зайняти передбачені планом прикриття оборонні рубежі, щоб не дати Німеччини привода обвинуватити СРСР у підготуванні до нападу на її.

21 червня радянський уряд звернув увагу німецького посла на серйозність сформованої обстановки і запропонувало йому повідомити німецький уряд про бажання Радянського Союзу обговорити стан германо-радянських відношень. Відповіді не пішло, а на світанку такого дня, в один із самих довгих днів у році, фашистська Німеччина вероломно напасла на СРСР.