Життя і діяльність родини Корнелюків

Наймолодші члени родини - Дзвінка, Василько та Соломія - пробують малювати, вишивати, силяти прикраси з бісеру.

В родині Корнелюків кожен творить самостійно, але ніхто ніко­го не копіює, тому й вироби їхні різні.

З перших днів проживання в Косові виникла необхідність у створенні приватного музею народного мистецтва Гуцульщини, як ба­зи унаочнення власної фахової майстерності, родинних здобутків. Адже без такого підґрунтя пошуки нових форм у професійному де­коративно-ужитковому мистецтві можуть знекровлюватися відсут­ністю етнічних рис традиційної культури народу, може загубитись і її національна самобутність, що поведе до космополітизму на кшалт загальнолюдської культури.За досить короткий відрізок часу, у 1989 році зусиллями роди­ни і Божої допомоги було збудовано двоповерхову дерев'яну будівлю, всередині якої на площі понад 100 кв.м розмістились експона­ти музею, фонд якого нараховує понад 2 тисячі виробів.

Члени родини брали участь у понад 50 всеукраїнських та ко­лишніх всесоюзних виставках, які рознесли славу про цю непе­ресічну мистецьку родину по всьому світу, розширили коло зна­йомств з творчими і непересічними людьми.

Майстри завжди радо відгукуються на культурно-мистецькі заходи краю, де залюбки експонують свої творіння, цим самим популяризуючи незнищенну гуцульську спадщину як серед українців, так і гостей зі всього світу.

Найбільш тривалою для родини Корнелюків була виставка творів своєї родини в Національному Банку України, яка тривала з 24 жов­тня 1997 року до середини березня 1998 року. В серпні 1997 року му­зей відвідали заступник Голови Національного Банку України Олек­сандр Кирєєв та Голова Національного Банку України Віктор Ющенко. Вони і запропонували М.О.Корнелюку організувати виставку творів родини в Національному Банку України. Подбали й про те, щоб Мико­ла Онуфрійович та його зять Василь Слижук були забезпечені транспортом до Києва і назад, включаючи транспорт для перевезення по­над 300 експонатів, забезпечили перебування майстра в столиці. В Києві з нагоди відкриття виставки вийшов друком буклет, ілюстрований кольоровими світлинами.

В книзі відгуків музею знаходимо запис прем’єр-міністра України Віктора Ющенка, який засвідчує високу повагу та підтримку праці народних майстрів задля збереження й розвитку традицій мистецтва Гуцульщини: "Вражений Вашим духом, гуманізмом, турботою про майбутнє України, родини і людини. Завдячую за глибоку християнську мораль".

Слід згадати і про благодійницьку діяльність Миколи Онуф­рійовича Корнелюка. Так, у 1969 році він безкоштовно передав до Косівського краєзнавчого музею родинні реліквії, а також неперевершені кахлі Олекси Бахматюка, вироби з глини, колекції ткацтва, вишивок, дерев'яні хрести (18 ст.), всього понад 500 експонатів. В 1988 році він подарував персональну виставку у ФОНД МИРУ, звідки отримав подяку, яка зберігається в музеї.

Члени родини виконували також народний одяг для учасників художньої самодіяльності зі Львова, Києва. Створили чимало сумок для сучасних сценічних костюмів різноманітних фольклорно-етнографічних ансамблів. Для Гуцульського народного ансамблю пісні і танцю виготовляли чільця.

Цікаво дізнатись, якими є члени родини в побуті, який ве­дуть спосіб життя, як проводять вільний час.

Всі члени родини - глибокорелігійні люди. Кожної неділі во­ни відвідують церкву, багато часу проводять в молитвах, читанні літератури на християнські теми, дотримуються Десяти Божих Заповідей. І за всі свої здобутки завдячують Богу, Пресвятій Трійці, Матінці Божій Святій.

Переконані, що кожній людині талант дано від Бога.

Життєдайну силу членам родини, а особливо М.О.Корнелюку, який віддає наполегливій праці по 16-20 годин на добу, забезпечує також продуманий розклад дня, дотримання певних норм по­ведінки та здоровий спосіб життя. Так, глава родини, пробуджуючись зі сну зі сходом сонця, одну-дві години проводить в молитвах. Після чого надворі обливається холодною водою, витираючись опісля лляним рушником. Одягнувшись, деякий час бігає, розігрівається.

Для обличчя робить спеціальний масаж лляним рушником, вмоченим у гарячу воду. Окрім того, завжди розминає тіло, адже більшість роботи сидяча.