Метафора
Чи існують які-небудь критерії для виділення метафор?
Як ми визнаемо метафору?
Чи можна точно передати зміст метафори іншими словами?
Що є спільне між метафорою та порівнянням?
Для чого вживають метафори?
В якому сенсі можна сказати, що метафора є творчий акт?
Ціль цих питань вияснити деякі вживання слова “метафора”, іншими словами проаналізувати відповідний концепт.
Коли ми говоримо про метафору, ми, як приклад, беремо прості речення та словосполучення, в яких деякі слова вжиті метафорично, а інші ¾ у своєму звичному значенні. Якщо ми хочемо утворити речення, яке цілком складається зі слів-метафор, то це призводить до появи поговірок, алегорій та загадок.
ІІ. Аналізуючи речення The chairman plowed through the discussion (дослівно Головуючий продирався через дискусію), ми маємо на увазі по крайній мірі одне слово (plowed `продирався`) вжите метафорично, інші слова ¾ вжиті буквально.
М. Блек називає слово plowed фокусом (focus) метафори, а його оточення рамкою (frame).
Яким чином одна рамка дає метафору, в той час як інша рамка для цього ж слова не породжує ніякої метафори.
Про одну і ту ж метафору можна говорити коли існує подібність порівнюваних рамок при одному і тому ж “фокусі”.
Відмінності в рамках призведуть до деяких відмінностей у взаємодії (interplay) між фокусом та рамкою.
Степінь відмінності вирішується за згодою. М. Блек розглядає метафору як предикат і не звертає увагу на обставини при яких вживаються висловлювання, а також на думки, дії, почуття тих, хто говорить при цих обставинах.
Разом з тим М. Блек признає, що існує безліч контекстів, де значення, метафоричного визначення повинно реконструватися з урахуванням намірів того, хто говорить.
Щоб зрозуміти, що має на увазі той, хто говорить, нам необхідно знати, наскільки “серйозно” він відноситься до фокусу меафори.
ІІІ. Метафоричне використання висловлювання у його вживанні у такому змісті, який відрізняється від його звичного або прямого змісту, і в такому контексті, який сприяє виявленню цього непрямого або нестандартного змісту.
Метафоричне висловлювання М, є субститутом буквального висловлювання L, яке будучи вжите замість метафори, виражало б той самий смисл.
У М. Блейка це ¾ субстиціональний погляд на метафору (a substitution view of metaphor).
Згідно субстиціональної концепції, фокус метафори служить для передачі змісту, який міг би бути виражений беквально. Автор вживає М замість L; завдання читача ¾ здійснити зворотню заміну: на основі буквального значення висловлювання М встановити буквальне значення висловлювання L.
На питання: “Навіщо письменникові заставляти читачів розв’язувати такого роду головоломки М. Блек дає відповідь двох типів: