КОН’ЮНКТИВ

Praesent coniunctivi passivi

Singularis

I II III IV

1. orn-e-r move-a-r leg-a-r capi-a-r audi-a-r

2. orn-e-ris move-a-ris leg-a-ris capi-a-ris audi-a-ris

3. orn-e-tur move-a-tur leg-a-tur capi-a-tur audi-a-tur

Pluralis

1. orn-e-mur move-a-mur leg-a-mur capi-a-mur audi-a-mur

2. orn-e-mini move-a-mini leg-a-mini capi-a-mini audi-a-mini

3. orn-e-ntur move-a-ntur leg-a-nurt capi-a-ntur audi-a-ntur

Застосування латинського кон’юнктива значно ширше, ніж умовного способу в українській мові, в якій він вживається головним чином в умовних реченнях для вираження дії, неможливої для здійснення.

У латинській мові кон’юнктив вживається у незалежних реченнях для висловлення заохочення, наказу, побажання, можливості, сумніву, поступки. Перекладається рідною мовою дійсним, умовним, наказовим способом. Теперішній час кон’юнктива здебільшого означає дію, яка сягає майбутнього часу. Приклади: 1. Bene semper laboremus! (Завжди добре працюймо!). 2. Bene legamus et scribamus! (Добре читаймо й пишімо!). 3. Recte loguamur! (Правильно говорімо!). 4. Stet haec urbs praeclara mihique patria clarissima! (Cic). (Нехай живе це преславне місто й найпрекрасніша для мене батьківщина!). 5. Vivat, floreat, crescat res publica nostra! (Хай живе, процвітай й розвивається наша республіка!). 6. In omnibus periculis et in magnis et in parvis constantes simus! (У всіх великих і малих небезпеках будьмо стійкими!). 7. Omnibus in rebus modus abhibeatur! (У всіх справах нехай буде міра!).

Sententia: Feci, quod potui, faciant meliora potentes.

1.Coniunctivus hortativus – заохочувальний кон’юнктив виражає заохочення, заклик, спонукання до дії. Виступає тільки у першій особі множини. Вживається praesens coniunctivi. Заперечення – “ne”. Перекладається майбутнім часом дійсного способу. Наприклад: 1. Amemus patriam, pareamus legibus! (Любімо батьківщину, підкоряймося законам!) 2. Gaudeamus igitur, iuvenes dum sumus! (Отже, веселімося, поки ми молоді!).

2.Coniunctivus imperativus, або iussivus – наказовий кон’юнктив, виражає наказ, вимогу або категоричне прохання. Вказує на дію, яка повинна бути виконана в майбутньому. Виступає тільки в кон’юнктиві теперішнього часу. Заперечення – “ne”. Вживається в другій та третій особах, використовується (крім другої особи множини) у вимогах і настановах, які сягають майбутнього часу.Coniunctivus imperativus перекладається рідною мовою умовним і наказовим способом. Наказова форма для третьої особи складається зі слова “нехай (хай)” і третьої особи теперішнього або майбутнього часу. Приклади: 1. Apud me cum tuis maneas (Залишився би (залишися) ти зі своїми близькими у мене). 2. Quidquid agis, prudenter agas (Що б ти не робив, роби розсудливо). 3. Milites naves conscendant (Нехай вони зійдуть на кораблі).

ТАБЛИЦЯ ВЖИВАННЯ ЧАСІВ КОН’ЮНКТИВА У НАСЛІДКОВИХ РЕЧЕННЯХ

У головному реченнісполучникиСoniunctivusПриклади

ita, sic

(так, таким чином)